Снідаєм і ми кутею.

А я перестроюсь, але вже після війни. Зараз якось взагалі не до свят. Херсон бомблять, загинувші, поранені. Нехай Бог простить в цьому році.

це таке свято, яке не передбачає танців. І треба святкувати. Хай тихо, хай через не можу, хай зі сльозами. Безбожна москалота не діждеться, що ми забудемо свої традиції. Я мала на столі дідуха, маю і буду мати, на відміну від біснувати рускіх.

Я чекаю, що церква перейде на календар, бо всі свята - це не просто стіл і страви, це і піст. А ми зайшли у піст 28 листопада і святкувати Різдво 25 грудня - це не так має бути.

Так піст - це не обов’язок, а бажання ся приєднати духовно до інших вірян та очистити себе й фізично. Нє?

Кожне велике свято має перед собою сорокаденний піст, мета Різдвяного - молотися і поститися, тобто підготувати своє тіло й душу в очікуванні приходу в цей світ Ісуса Христа

Логічно.