Согласились бы на такое условие, чтобы войн больше не было?
Допустим ученые нашли способ жить в мире. Всех людей объединяют пуповиной - тонкими шлангами, которые идут от пупка к пупку каждого человека. Если у кого-то появляются злые замыслы "система"сразу определяет это, он теряет сознание и умирает. Живут только хорошие. Все следуют определенным правилам жизни, чтобы пуповина не порвалась, не запуталась. Она накладывает немалые ограничения на образ жизни, но зато никаких конфликтов. Согласились бы так жить?
Було б дуже непогано, якби людський розум зміг винайти рецепт збереження миру на планеті, але таке майже неможливо. Передусім з філософської точки зору. Відома Римська сентенція говорить Si vis pacem para bellum, тобто хочеш миру - готуйся до війни. Це означає, що збереження миру можливе лише насильницьким шляхом. Ми щодня беремо участь у мікровійнах, коли з кимось не погоджуємося, щось комусь доводимо, мстимося за колишні образи і т.д, Про який мир у всьому світі може бути мова, коли ми, живучи в одній країні, розмовляючи однією мовою, не знаходимо спільної мови? Та що там в одній країні, коли ми ворогуємо навіть в сім‘ї! Додай до цього світ розмаїття з різними культурами, мовами, поглядами, вихованнями… Було б дивно, якби в таких умовах життя несподівано припинилися війни. Але все це вода та філософія. Твій варіант уникнення війн прикольний, якщо нас усіх з‘єднають пуповиною та візьмуть під контроль аби зберегти мир. Наприклад, я не проти, щоб мене з‘єднали із цнотливою красунею. Будемо з нею разом боротися за мир. )))
В таком случае перестали бы работать законы диалектики и общество начало вырождаться.
А может наоборот приспособились бы и открыли что-то новое.)
Війни та хвороби - маркери. Вони потрібні. Хоча їх ніхто не хоче...
Вони, як червоні прапорці, окреслюють бажаний шлях. І тільки МИ можемо вибрати такий, який дасть нам змогу оминути війну