В таком случае развод-это спасение.

Я про твое отношение к вопросу.

Моє ставлення до питання набагато простіше і приземленіше. Люди співчувають тим, що розлучаються, бо думають, що то для них трагедія і несповнені мрії та сподівання. А для подружжя ж це насправді полегшення. Бо, як правило, коли вже визріває рішення розлучитися, це значить, що люди дійшли до межі і далі - думки мало не про суїцид. А так не можна. От і виходить, що розлучилися і зітхнули з полегшенням, а через деякий час будуються інші відносини. І, можливо, на цей раз все буде дуже добре.

Ты права как никогда.

Я права завжди, просто ти не завжди зі мною згоден

Я просто простудился и мне сейчас проще с тобой согласиться.

Так, звичайно, звичайно

Лучше жить несмотря ни на что?

Лучше определиться с приоритетами

Тогда это не брак насилие над личностью,а удержание в браке под различными предлогами.

Удержать невозможно. если кто-то решил. балансируют на этапе принятия решения.

Шантажом удерживают

Это ж как надо нуждаться! а какой смысл удерживать человека, который уже наверняка тебя ненавидит? мне не понять.

Это балансирование может растянуться на годы.

Может

Традиции,стереотипы-это все зависимость от других.

Независимость от окружающих это иллюзия. это невозможно.

Не буду спорить. Спать хочу.

В галстуке или в трусах?

Без шапки не узнала