Відповіді Per Aspera

Беня уже провел референдум.

Разом с Порохом!

Спасибо мудакам!

Уставшая от войны?

Эти начала были заложены давно, а проталкивать усиленно продажу земли начал будущий латифундист "Порошенко-Вальцман" а это не аниматоры, а исполнители .

12 лютого український уряд у Житомирі, куди він переїхав з Києва, вирішив звернутися по військову допомогу до Німеччини. А 13 лютого українська, німецька та австрійська делегації підписали у Бересті угоду про надання Україні військової допомоги. 18 лютого 23 німецькі дивізії вступили на територію України і наступного дня зайняли Рівне і Луцьк, а 10 австрійських дивізій розпочали рух на Одесу. Українське військо теж перейшло у наступ, і 2 березня Окремий Запорізький загін, Гайдамацький Кіш Слобідської України та Курінь Січових Стрільців звільнили Київ. 8 березня делегація Росії підписала у Бересті мирний договір з представниками Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини. Ним визнавалася незалежність України та Фінляндії, а Совнарком зобов’язався визнати мирну угоду між країнами Четверного союзу й УНР: «Росія зобов’язується негайно укласти мир з Українською Народною Республікою та визнати мирний договір між цією державою і державами Четверного союзу. Територія України негайно звільнюється від російських військ і російської червоної гвардії. Росія припиняє всяку агітацію або пропаганду проти уряду чи громадських установ Української Народної Республіки».

Проте більшовики не збиралися відводити свої армії з території України і відступали лише під збройним тиском. Коли ж на початку квітня уряд УНР звинуватив Петроградський Совнарком у порушенні умов Берестейського миру та у роздмухуванні війни між українським і російським народами, Георгій Чичерін, який замінив Троцького, відповів: «Радянський уряд не веде війни проти Української Народної Республіки. Боротьба іде між двома частинами українського народу, і мова може йти тільки про гаряче співчуття, що його трудящі маси Росії у ці трагічні дні для українського, і не тільки українського, народу посилають робітникам і селянам України».

Докладніше: Список Сандармоху

Авдієнко Михайло Оверкович (1892), член Української Центральної Ради та ЦК УСДРП; редактор тижневика «Радянський статистик»;

Атаманюк-Яблуненко Василь (1897), письменник-журналіст;

Бадан-Яворенко Олександр Іванович (1894), професор історії;

Барбар Аркадій (1879), директор Департаменту охорони здоров'я часів Директорії;

Бойко Іван Іванович (1892), український вчений-агроном;

Вінницький Тарас (1890), колишній повітовий комісар Української галицької армії;

Войтюк Яків Семенович (1894), громадський і політичний діяч на Холмщині, посол до польського Сейму (1922—1927);

Волох Омелян (1902), полковник армії УНР, в 1933 р. — голова Українського бюро ВУЦВК Спілки шоферів;

Вороний Марко (1904), літератор-журналіст;

Вольф Михайло (1890), священик Римо-католицької церкви;

Грушевський Сергій Григорович, український історик, племінник голови Центральної Ради, видатного українського історика Михайла Грушевського;

Дятлів Петро (1883), професор, колишній член ЦК УСДРП;

Епік Григорій (1901), письменник;

Зеров Микола (1890), професор літератури, письменник;

Ірчан Мирослав (1896), колишній хорунжий УГА, член Компартій Канади та Західної України, письменник-драматург;

Косар-Заячківський Мирон (1897), член Політбюро ЦК КП(б)У;

Крушельницький Антін (187, колишній міністр освіти УНР, письменник;

Крушельницький Богдан Антонович (1906), син А. В. Крушельницького;

Крушельницький Остап Антонович (1913), син А. В. Крушельницького;

Куліш Микола (1892), письменник-драматург;

Курбас Лесь (1887), режисер, творець модерного українського театру;

Любинський Микола Михайлович (1890), міністр закордонних справ УНР (191, розстріляний 8 січня 1938 року;

Мандель Мойсей (1893), завідувач іноземною редакцією видань КП(б)У;

Мовчанівський Яків Опанасович (єпископ Афанасій) (1887), церковний діяч, розстріляний 8 січня 1938 року;

Озерський Юрій Іванович (1896), голова українського Держвидаву;

Олійник Василь (1900), секретар голови РНК УРСР Любченка;

Павлушков Микола Петрович, засновник Спілки української молоді, племінник Сергія Єфремова;

Панів Андрій, письменник, педагог та журналіст;

Пилипенко Борис Кузьмович, музеєзнавець, графік, член групи неокласиків Миколи Зерова;

Підмогильний Валер'ян (1901), письменник, літературний перекладач;

Полоз Михайло (1891), нарком фінансів УРСР;

Поліщук Валер'ян (1897), поет, засновник модерністської групи «Авангард»;

Решал Арон (1904), директор Всеукраїнського курортного тресту;

Рудницький Степан Львович (1877) — український географ і картограф, академік НАНУ, основоположник української політичної та військової географії;

Сірко Василь Петрович, учасник революційного руху на західноукраїнських землях;

Сіяк Іван (1887), заступник голови Директорії Бесарабії «Сфатул Церій»;

Скубко Борис Тихонович, герой українсько-російської війни 1917—1921, козак Армії УНР;

Стрєльцов Микола Костянтинович (1890) — старшина Армії УНР, журналіст і письменник;

Хижняк Михайло Федорович (1893) — старшина армії УНР;

Чехівський Володимир (1876), профе

Начнёт с Бени?

Пля... куда ты лезешь? Шо ты несешь... гайки крути молча!

Всё как и при Порошенко, Зеленский уехал и сепары обстреляли этих ветеранов.

Тебе нормального с какой палаты?

ПРОЧИТАЙ І ПЕРЕДАЙ ДАЛІ

ЗУПИНИ ПОДАТКОВИЙ ТЕРОР!

МІСЦЕ: ОФІС ПРЕЗИДЕНТА. БАНКОВА,11

ЧАС: 4 листопада, 11:00

Двічі з часів Податкового Майдану змінилася влада, і двічі великий бізнес поновлює свої атаки на дрібних підприємців. Ми не хочемо їхати в трудову еміграцію!

Хочемо чесно платити податки своїй країні!

ЩО СТАЛОСЯ? Верховна Рада 20 вересня в режимі скаженого принтера ухвалила, а президент Зеленський підписав Закони №№1053-1 і 1073, які під приводом детінізації ведуть до знищення спрощеної системи. Ці закони розроблялися ще за попередніх влад. Їх підсунули депутатам великий бізнес – щоб, під красивими гаслами позбутися нас, своїх численних конкурентів, псевдореформатори від лобістів торговельних мереж, та фіскали податкової, що вже приготували свої кишені. Ну, ви розумієте…

ЩО ЗМІНИЛОСЯ?

Касові апарати КУПУВАТИМУТЬ усі підприємці ІІ, ІІІ та ІV груп. Бо електронне РРО не дороблене і вже монополізовано під своїх.

Кожний чек автоматично, Інтернетом, відправляється до податківців.

Якщо Інтернет зник, то можна працювати офлайн 36 годин. Але, як тільки зв’язок відновився, про це необхідно повідомити «органам». Якщо не встиг – штраф.

За обслуговування доведеться платити регулярно. Це буде своєрідний техогляд. За непроведення техогляду – штраф.

Кожного дня має роздруковуватися, а потім зберігатися z-звіт РРО. За кожне невиконане зобов'язання - штраф

Всі товари мають бути внесені до РРО за кодами.

За порушення касової дисципліни – штраф.

Стукацький «кэшбек». Покупець отримає ваш товар на дурняк, якщо він донесе про невиданий чек, чи виданий зі знижкою або помилкою. А ви до цього ще заплатите 150% штрафу

Кожний донос – позапланова перевірка підприємця.

У фіскалів ДФС розв’язані руки, захист підприємця - тільки через суд.

ЧОМУ ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ ТАКОЖ І-Ї ГРУПИ?

Ви можете законно торгувати на І-й групі тільки у випадку, якщо працюєте на ринку, який має офіційний статус ринку.

Якщо підприємець І-ї групи продає товари, віднесені законодавцем до «групи ризику» (наприклад, автозапчастини), то він також мусить мати касовий апарат. Також буде заборонено продаж без РРО товарів, для яких надається гарантія, можливість повернення за 14 днів, тощо.

Тому, що закони №№1053-1 і 1073 – це лише черговий, не перший і не останній крок на шляху до ліквідації спрощеної системи оподаткування. Про це свідчить зокрема висловлювання Д.Гетьманцева про те, що всім ФОПам треба заборонити надавати послуги. Зараз він намагається зректися своїх слів. Але сказано було чітко: «прибрати послуги, залишити тільки торгівлю і виробництво». Агов, перукарі, чоботарі, фотографи, малярі, няньки і решта!..Камон, на загальну систему або на біржу праці.

ШАНОВНІ ПОКУПЦІ!

Мережеві структури, за допомогою своїх лобістів в уряді та ВР (Маркарова-Гетьманцев-Гончарук) хочуть нас – мікропідприємців знищити для створення своєї тотальної монополії. Результатом таких дій для тебе, шановний покупець, буде усунення конкуренції на ринку і, як наслідок:

Підвищення цін на товари;

Звуження асортименту товарів;

Ходити по товар доведеться туди, де зручно мережі, а не покупцю;

Погіршення якості товарів та обслуговування.

ШАНОВНІ ПРОДАВЦІ!

Якщо вашого роботодавця змусять закрити точку, то де будете шукати нову роботу? Закриється багато підприємств, а в супермаркетах можна буде не підвищувати зарплат і не покращувати умов.

Ні податковому терору!

Ні знищенню малого бізнесу в Україні!

Ці листівки друкуються за кошти дрібних підприємців. Кожен з нас має невеликі можливості, але разом ми – сила. Друкуй, поширюй листівки, підтримуй грошима.

А головне – ПРИХОДЬ!

ПРОЧИТАВ - ПЕРЕДАЙ ДАЛІ!

ВППУ - Вільна профспілка підприємців України:093-3-777-525, 099-288-90-58, 067-50-667-52

Это пистец! И концу пистеца с таким лохторатом нема. Лучше бы ничего не писала.

Спасибо Вальцману, за то шо отвёл с пустого Луганска и Донецка по приказу Пуйла добробаты, которые уже вошли в Луганск.

1 для близости и может 10 как для человека) она не сексуальна.