Відповіді Тера

Поки що лише на балєтки.... зранку прохолодно

Гарна порада у Радушки. Подаруй їй книги і можна не одну, а кілька творів одного автора. Я, приміром, була би не проти отримати все, що видавалося у Марії Матіос.

Шо вже сталося? )

Коли ми приходимо до лікарні, ми не хочемо, щоб нам співчували, втішали і любили, ми хочемо, щоб нам а)не грубили і б)адекватно лікували - оце і все. Так само і з дітьми. Для любові у них є мами і тата, дітей треба лікувати.

Ніякі.

...ну шо я тобі скажу...Поки пила-курила-весело жила)), то і з мозгами був порядок, як тільки перейшла на ЗСЖ - стала викидати права з ключами в сміттеєбак)))) Час вертатися в весле життя

Я би всім таким толянам поки вони валяються в коматозі робла би наколку на лобі: "Алкаш. Не реанімувати". Поки ви тягалися з тим придурком, десь, можливо, більш категорично потребувала допомоги якась дитина.

а відносно Антона -це вже перегиб. Хоча... знала собаку на ім*я Міша )

Звичайно, українською і російською. А ще можу пару матюків англійською нашкрябати...грамотно )))))

Депортація

Брехня і зрада - це найбільше зло

Я хочу в майбутнє, хоч би років на 30 вперед

У тебе високий лоб, тобі дуже гарно з коротким волоссям і чубчиком, з обручем непогано, але додає років і робить тебе занадто простою.

Звичайно. Була. Як справляюсь. Якщо я сама ті мОгилки доглядаю, то просто прийти і вклонитися - це не так тяжко. Взагалі там мені завжди спокійно. Не люблю тільки коли зенацька серед тиші : "Добрий день!" - мене аж підкидає, цього року так двічі було, думала серце стане.

______

Прикинь, Свинокіо, шо мені вчора було. Поїхали ми вчора ввечері на могилки глянути шо там і як до свята, дещо підтерли, де-не-де бруківку підзамела, те сміттячко зібрала в кульочок, в одній руці сміття, в другій - сумочка з ключами від хати, воріт, гаража, права, техпаспорт і телефони. Вертаємо до машини, біля машини стоять баки для сміття, я кульок викинула, посідали, їдемо. На перехресті біля дому стою на світлофорі і тут мене, як окропом - ДЕ МОЯ СУМОЧКА? Всіх заставила помацати під дупами, дитину допитала з пристрастієм, мені сигналять - я стою і обливаюся холодним потом. І тут думка: я викинула сумку в бак для сміття. Вже мені таке було: понесла сміття викидати з хати так з відром і викинула, звІзда така.

Прикинь, шо то вже з мозгами робиться?

Уявила себе на місці цієї лохушки. Ну шо-шо....нічо....шо ж тут вже зробиш? Яйця відріжу і кину в окроп... та й все - піду плакати над своєю тяжкою долею

Наша кішка приїхала до нас зі столиці нашої неньки з-під сміттєзвалища. Сестра виносила сміття на ніч і побачила додихаюче від голоду кошеня. Не змогла залишити, забрала і... нам приперла. Так що наше чудо досі (а їй вже 4 роки) їсть сухий хліб аж давиться, навіть коли сита і присідає від будь-якого різкого звуку - пам*ять про страшне дитинство. Тому ми її намагаємося зайвий раз не травмувати, і так натерпілася.