Відповіді Інквізитор

Помітив такий момент. Якщо ставити собі за мету відкрити книгу на конкретній сторінці, то майже ніколи на цій сторінці не відкриєш. А якщо не концентруватись, а відкривати спокійно і без напружень мозку, то в більшості випадків саме на потрібній сторінці і відкриєш. Те саме і з проходженням тесту на множинний вибір. Перша думка завжди правильна. Тільки не слід напружуватись. Якщо ж починаєш вдумуватися яка саме відповідь правильна, то майже завжди припустишся помилки.

Якщо я правильно розумію, текілеро - це дегустатор вузької кваліфікації, котрий навчався у спеціальному закладі, має сертифікат і знається на різних сортах текли.

Я ніколи не пив текілу, хоч і знаю про її існування. Це мабуть міцний напій

латиноамериканського походження. Типу горілки, якщо не помиляюсь. А я далі легкого винця не заходжу. Мабуть багато втрачаю в цьому житті.

Може бути, що їх активно розкуповували ті, хто суворо дотримувався Великого Посту. Тепер тре‘ зачекати, поки знову завезуть.

Якщо вірити Біблії, рай та пекло існують. Про ці «місця» досить туманно можна прочитати в Новому Заповіті, 1-ше Послання до коринтян 2:9. «Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!». Отже, людям надано широке поле для фантазій та втілення своїх мрій щодо раю та пекла. Багато священників, проповідників та інших дармоїдів користуються цією можливістю. А в результаті, ми маємо ціле море вигаданих казок.

Останній раз щось подібне, як мені сказали, звучало з уст «дорогого Леоніда Ілліча», а саме «сосиски сраны». В перекладі на нормальну мову тих часів це означало «социалистические страны». Щодо «сцяних бургерів», то про це можна тільки здогадуватись. Можливо в якихось німецьких бюргерів з невідомих причин стався напад енурезу, скажімо, від сміху. А може статись, що хтось накупив бургерів у Макдональдсі, а потім навіщось їх обісцяв. В результаті, виникло це словосполучення. А от назвати якусь їжу сцяними бургерами..? Навіть не уявляю. Може це новий епітет чи метафора?

Я розберусь із цим питанням та покараю винних. Комюніке завтра в газетах. )

Це вони зараз такі сміливі. Незабаром московські попИ вирушать до кацапстану. Особливо віддані їм віряни почалапають за ними. Решта поступово заспокоються, а потім перейдуть до українського православ’я.

Давай раніше. До 80-ти років довго чекати. Наприклад, з травня можеш виїжджати. Ти ж нічим особливо не обтяжена. Дівчат заміж видала. Чоловіка нема. В сутності, вільна. Чому б не вирушити в далекі мандри?

Я молодець, бо вже відпочиваю сьогодні. А від роботи коні дохнуть.

Можливо так і добре, що всі ми різні. Кажуть, протилежності притягуються, але я не дуже в цьому впевнений. Гадаю, це стосується магнітів, а не людей. Якщо хтось радіє нашому існуванню, то це не наша заслуга, бо ми неспроможні якось контролювати свою появу на світі. Ми можемо лише радіти тому, що на життєвому шляху зустріли ту чи іншу людину. Хоча це моя суб’єктивна думка.

Якби ж то!

Є тут одна істота в бухгалтерських нарукавниках… ))

Наші служби працюють справно. Усіх зрадниць давно занесено до відповідного списку. Отже, жодна не забута, ніщо не забуте. На кожну чекає справедливе сексуальне покарання.

Гадаю, так. Буду з радістю виганяти демонів зі цнотливих красунь. ))

C’est la vie.