Відповіді Svitlana

Старайся не переживать. Все равно будет, как будет.

Только масло такое знаю

Если о песне, то так и есть

До кінця війни ще дожити треба

Хоч би правда)

Весь кремль зараз на ногах, перебуває в шоцi – Поблизу Одеси було підбито росiйськuй дeсaнтнuй корабель з екіnажем 600 чол.

Научилась шить, вышивать, пригодилось

Только пролонгацией

Есть

Человек-это звучит гордо?

Померла зоозахисниця Карина Март . Проживала у Маріуполі. Мала 7 собак, яких не мала змоги вивезти, але і кинути не змогла.

Покінчила життя самогубством. Зоозахисниця...

Зооволонтери - люди, які попри що цінують і рятують життя. Навіть малесеньке, навіть безнадійно хворе, тримають за останню лапоньку на цій землі..

А ще це емпатія, вміння співчувати і переживати чужу біль, як свою.

Це скільки ж болі і горя довелось побачити цій бідній жінці, шо не втримали тут навіть чотирьохлапі..

Горіти кожному рашисту, що прийшов в Україну, в пеклі.

Люди не повинні залишатись просто в сводкі новин "від ракетного удару 5 загинуло, троє поранених ". Кожне життя - це цілий світ і ще один світ понівечило путлерійською ордою.

А чему там завидовать?

На жаль, не знаю автора вірша, може хто знає?

Вражена

Ми й не знали, що так її любимо,

Все дивились на Польщу та Чехію,

Емірати, Єгипет з верблюдами...

А про неї все думали зверхньо ми.

Хоч пишалися нею, красунею:

Запашними садами квітучими,

Гір Карпатських трембітами-сурмами.

З'ясувалось, насправді - ми в захваті

Від ланів з золотавими хвилями,

Матіоли вечірнього запаху-

Ми від цього ставали щасливими.

Ми й не знали, що все в ній - найкраще нам,

Найрідніше для серця і погляду,

Що за місто, село, кожне селище

Ми благатимемо слізно Господа.

Що так в серці вона нам болітиме,

Коли ворог задихає згубою

Й кров проллється бурхливими ріками.

Калинову красу потоптали їй,

Вишиванку споганили чоботом

Нечестиве нашестя, злі варвари!

Закривавлена ненька, сплюндрована...

Але ворог не знав, з ким він бореться,

Думав, буде не битва- прогулянка.

Та моя Україна - нескорена!

Кров зітерла з лиця, в берці взулася,

Камуфляж зодягла замість вишивки,

До Святого Отця помолилася,

Взяла Біблію- зброю Всевишнього,

Злому ворогу не покорилася!

Ми прозріли- ми дуже цінуємо

Кожним містом , а також людиною;

Зізнаємось- ми так її любимо,

Ми пишаємось Україною!

О, Господь, уквітчай перемогою

Нашу неньку, Тобою даровану!

В кожне місце прийди з відбудовою,

Прийди з миром Твоїм, із добробутом!

Ми за неї Тобі, Боже, дякуєм

Й благодаті для рідної просимо,

Ти для неї стань захистом й якорем,

За країну молитви приносимо!

Вірим серцем, що Ти не забаришся,

Прийдеш з радістю, зі свободою!

Хай Твоє святе Ім'я прославиться

По землі усій, між народами!

Менталитет такой

Жаль...

Гляну