Дякую, Юрчику.

В мене колись були коти і я йх майже не сприймала. Бо вони були туповаті і гадили де попало. Одного відвезли в село до знайомих. Інший здається втік. А цю "заразу" я взяла коли кинула палити в 2009 році і мені захотілося саме кішку а не кота. Перед самим Новим роком ми з донькою їхали подивитися кошенятко що віддавали "в гарні руки" але одразу мали з собою переноску. Так вона у нас появилася. А коли за 3 тижні раптом почала "помирати" я трохи сама не вмерла від переляку. В мороз несли її в ветеринарку - врятували. Вона за 15 років нічим не хворіла ніколи. А рік тому раптом осліпла і стала якась .... типу як після інсульту. Весь час носилася по квартирі, апетит мала чудовий. Але після нашої відпустки в травні ми її застали в жахливому стані і вже були готові до гіршого. Але вона протрималася майже півроку. Тому це була дійсно МОЯ кішка. Ще залишився 4,5 років кіт британець. Але Шуша це зовсім інше... Мені здається що вона копія твоєї чорної кішки.

Кішка і кіт - різні тваринки. Все в них різне. Моя, що зараз зі мною, почала здавати потроху. Не схоже, що вона так довго проживе, як перша. Ну, скільки вже буде... Без кішки я вже не можу. Якщо цієї не стане, знов візьму якусь

Без кицака родина вважаеться неповною..В мене також був СВІЙ кіт Борис.Його уход оплакувала вся родина .він помер в мене прямо на руках.коли я намагався всеж таки його вилікувати від лішая.Я возив його по ветерінарам,купляв всі потрібні ліки,робив всі предписані процедури..І ось на продедурі він помер.Помьятаю його останній поглляд на мене-мов,не намагайся..не допоможе..бувай!! (((((

...

Нікому не під силу забути своїх. Це ж рідне

Так. В мене є відео першої, то я не можу без сліз дивтися. Вона була як частина мене. Ця, що зараз, не така. Але, все одно, подружка. Якби не вона, мені б набагато важче було б одній оце жахіття витримувати

Дякую....

Дякую, Генка...

Дякую