Так завжди сприймалося тими хто тікав від відповідальності та прийняття рішень. Не тільки в сучасному світі.

Мені більш за все подобається, що найсерйозніші відповіді від чоловіків.) І гадаю скоріш за все від тих, у кого немає доньки. Або ще дуже маленька. Не переймайтесь, ніхто нікого не примушує. Якщо донька сама захоче, то буде приймати рішення. Або доводити до офіційних відносин або припиняти ці відносини. Поки її все влаштовує. А мене, як маму більш за все цікавить щоб вона була щаслива. А яким чином це буде - я на це не вплину. Вона доросла і вирішувати їй.

Тільки вчора співала ці романси як аджику крутила )))

Какие - то пословицы в голову лезут -типа , была бы шея , а хомут найдётся , хочешь привязать - отпусти. Вообще - надо выкинуть эти мысли из головы-а то они как бы то ни было -витают в воздухе - а как известно - на каждое действие возникает противодействие - закон физики - сила сопротивления.

А якщо серйозно, то коли у Вас виросте донька, то я тоді подивлюся. Ніхто не втручається у відносини дорослих дітей. Але як матусі, мені хочеться щоб в них були повноцінні (на мій погляд) відносини. І онуків хочеться. Звичайно це їх життя і їм вирішувати як бути щасливими. Але мені ніхто не може заборонити мати свою думку і мріяти. PS. Коли звертаєтесь до співрозмовника, то Ви пишеться з великої літери. І в українській мові і в російській теж. )))

Я имел в виду тебя с мужем.Извини,но у нас здесь принято обращаться друг к другу на "ты"

А, ну то добре, не зрозуміла трішечки )) Мій чоловік взагалі може тільки просто жартувати на цю тему, так як сам перший раз офіційно одружився на мені в 52 роки і діти не його.) То він сам не дуже поспішав з вольовими рішеннями. А я тьОтка старомодна. Мені документи подавай. )) Ну і звичайно ніхто нікуди не лізе, вони вже дорослі і в деяких питаннях вже розумніші за нас.

Ви так не нервуйте, то ж жарт ))

А його ніхто і не запитує. Донька казала на початку як він її запевнював, що це не головне у відносинах. Він був вже одружений раз. Без дітей. Розійшлися спокійно. Донька вважає що після 1 шлюбу в нього такі переконання.

Якщо донька хоче, то треба)

Та вона поки як він. Все як діти.

Зараз так багато живуть

В нього буде найкраща в світі теща) Я взагалі ні во що не втручаюсь.

Кожна теща думає, що вона найкраща, а от таких зятів щоб так думали я не знаю.

Ой фсьо ...

Та це зрозуміло)) Ніхто і не втручається. Але мені вже онуків захотілося на старості)

А что внуки без штампа в паспорте не рождаются?

Та я гадаю, що якщо б вони вирішили розмножуватись, то і розписалися вже. Але поки "живуть для себе". А я в режимі очікування))

Я тоже))) нынешняя молодежь не спешит с этим

Так то воно так... Але бувають непередбачувані моменти. Знайома жила кілька років з вдівцем, купили разом квартиру, вона вклала частину грошей. Потім він раптово помер. І діти квартиру відсудили, бо в неї не було підтверджувальних документів про вкладення. Звісно, тут треба було квартиру на двох оформити, але...

Вони вже 5 років разом. За цей час я встигла заміж вийти) Але у них свої розуміння. Я не лізу, але іноді накриває.

В мене племінниця так живе. Сестрп переживпє. А я кажу не втручайся.

Та я не втручаюсь, звичайно. Я взагалі дуже демократична маман.)

Мої майже 9 років були разом до того

Тобто пропонуєш ще років 4 почекати? ) Доні в наступному році 30, її хлопцю - 35 виповнилося. Ех... Я розумію про європейські традиції,.. ))

Мені якось братик двого роз'яснював, яке значення у житті сім'ї мають документи. НЕ переконав. Я вважаю, що це потрібно тільки для юристів. Моїм було 33 та 38

Ну я просто вважаю коли люди реєструють свої відносини, то це свідомий крок і рішення їх є усвідомленим. Крім того я нормально ставлюся до шлюбного договору. Навіть тут колись задавала це питання. Думки розділилися.)) Наскільки пам'ятаю, в більшості проти були чоловіки.

Я теж вважаю шлюбний договір нормальним явищем, але... якби мені чоловік запропонував його, то я би замислилась - чи потрібен мені такий чолов'яга

А якщо цивільний шлюб, то хто? ))

Цивільний зять.