Так. Прокинулася від звуків близького бою. Пішла вистояла спочатку зняти хоч трішки грошей, бо налічки не було. Потім в аптеку купити ліки про запас. Потім довга розмова зі старшим сином. Бо вмовляв виїзджати, а я казала, що нікуди не поїду. Вночі слухала автоматні черги. Зранку ще понабирала води, наклеїла хрести на вікна. Відчуття безпорадності було

Десь за годину до початку прокинувся. Моніторив сайти новин та телеграм канали.

Проснулася від вибухів, близько шостої ранку. Бомбили військовий аеродром, від мого дому напряму це лише кілька кілометрів. На телефоні вже було смс від подруги: "Почалося!"

Поїхала на роботу. Побули там до обіду й керівництво відпустило нас "до особливих розпоряджень".

Те, що війна все-таки буде, знала за кілька днів - віщий сон наснився.

Пошла на работу.В голове сумятица.То есть классический 1 этап реакции на весь этот ужас - непонимание происходящего , полное непринятие.

Так.

Так

Прокинувся від телефонного дзвінка ... почув вибухи ... зрозумів що відбувається ... одягся і пішов

Частину дня був на роботі

Так. Працювала