Я тут колись вже писала - якщо в мене є коливання, то ЗАВЖДИ вважаю, що ваги вибрали НІ. Найменьші коливання і я відмовляюся. Ще ні разу не пожалкувала

Добре, коли є такий чинник.

А це розовідь мого діда Мустафи. Працював він коногоном на шахті у Юзовці Мав уже 2 дітей.Після революції у Донбасі біула розруха і страшний голод. Тоді він у 20 році з одним другом поїхали по світу шукать кращого місця. не було їх майже 2 роки. Всі думали,що вони вже загинули. А вони приїхали і пригналивагон зерно. Всякого. Весь донбас зібрався подивитися неце диво. А дід сказав: Є в Україні такі місця де люди не голодують. Забрав сім'ю та переїхав у Кролевець. А через кілька років, коли їхню організацію перевели у Конотоп, то і він переїхав сюди. Помер у віці майже 100 років. Мама моя народилася у Кролевці.Це я до того, що на можна сидіти та чекати, колихтось, шось тобі дасть. Ті, що не поїхали з Донбасу, казав дід, майже половина померли з голоду....

Це Кролевець Сумської області?

Так

+++++

Замість того, щоб побудувати самотужки, скористатися тим, що хтось колись вже зробив, голодуючи, втрачаючи, переживаючи страшні випробування? Ми розмовляємо на різних мовах, Рома

Абсолютно на різних мовах!

Той, хто шукає виправдання перед іншими, зазвичай невпевнений в своїй правоті.

То не шукай

Звідки ти вирішив, що я шукаю? Я свій вибір зробила свідомо. Мені чиєсь схвалення непотрібно. То ти волаєш регулярно

Убивайте дракона в себе!!

Дивуюсь тобі... спробуй зрозуміти хоч когось, крім себе

Партіотізм це коли дєнєг нєту, але дуже треба щоб ти вмер за родіну

Я тебе дуже розумію де народилася там і прігоділася і дітей туди ж а якщо у государства нєту дєнєг то я готова їсти байки про патріотізм бо вони мені підходять і збігаються з моїм міравазрєнієм.

Нічого ти не зрозумів. При чому тут патріотизм? Закінчили балачки пустопорожні. Ок?

Все я зрозумів. Земля на якій вбили скалічили сплюндрували десятки поколінь твоїх пращурів що ти не можеш відстежити навіть 3-4 коліно не варта того щоб на ній плюндрували твоїх нащадків. Закінчили.

Я тебе з Днем Шахтаря не привітала! Вибачай! Хай щастить в усьому!

Дякую!

Отож

Тобі не зрозуміти -ти мати дівчинки. Зрозуміти зможе лише мати парубка, яка вклала в свого сина свою душу. На питання зараз неможливо відповісти буде суд історії і за нашого життя сподіваюсь стане зрозумілим за що були вбиті та скалічені десятки тисяч українських чоловіків, синів, батьків.

Та що я взагалі розумію. сміття

Тобі видніше сподіваюсь суть ти вловила

Отож. В мене два сина. Один, поїхавши, та маючи можливість пристойно жити там, повернувся в Україну з метою ніколи більше не покидати її. А другий мріє про відкриття вільного виїзду. Ось так.

І треба поважати вібір кожного з них!

Звісно. Якщо й не поважати, то прийняти.

Я ж не просто так виклала жахливу історію. Ти поважаєш вибір матері, котра їла своїх дітей?

Це ти зараз про українську владу, яка їсть українців? Я правильно зрозумів твою алєгорію?

Ні. Все набагато простіше. Я про вибір кожного з нас. Не треба виправдовувати свій вибір чиїмось.

Цілком згодна.

Застудилась в таку спеку, це тільки я одна таке вмію?

Та ні. Це зазвичай часто трапляється. Одужуй!

Дякую. Чай зараз п"ю.