Це вже патологічне... Це повільне самознищення. Я про інше, не таке шкідливе

лох)))

Ой,не кажи,кума!...

Так би сказав - це була жахлива помилка

А,якщо сподобалось?

що скоштувава життя по повній)))

Так, а закріпити?

Так я тіки за

ти так сказала) наче структурні люди в них життя як піраміда, один кам'янець витягнеш та посиплеться уся повністю

Ні, не зовсім. Але кожне рішення, у тому числі і свідома помилка, має наслідки. Коротше кажучи - прилітає не те що в цьому житті... ну, дуууже швидко. Один плюс, структурні люди, здебільшого, знають, як треба робити,щоб не прилітало)

Буває біль потрібна людям щоб зрозуміти що вони втрачають, чи можуть втратити, зрозуміти різницю між тим як може бути добре і що вони це добре може не цінували...

А можеш налайкати цю відповідь аж до десяти? Щоб "довести", що тобі вірять.

Яке миле виправдання власній недовченості!))) Щоправда, неправдоподібне.

Як на мене, краще визнати свою помилку (бо всі ми недосконалі), ніж писати подібну маячню, розраховану хіба на бовдурів))

P.S. До речі, цю "гру" у виправляння ти перший почав. Але ж з пам'яттю у тебе теж, схоже, не дуже склалося)

А епать ту люсю.....

да кому ти в жопу всрався в свои 60ть (якщо до цих рокив НИКОГО не мав), що б тебе ще виправляли)))))

блдь,..ох и Ебанько))))

Та кажи вже щось!

Це коли чуйка каже - не роби цього, бо потім пожалкуєш! а ти все одно робиш. А потім в тебе дивне відчуття. Одночасно жалкуєш, що зробила, та тихо радієш, що не побоялася)

Та в мене таке часто буває.

Та майже у всіх буває

Помилка та свідома помилка - це різні речі

Свідома помилка - оксюморон

Ну...не зовсім