Манкурти

Я в шоці...

Якась мрія..не така

маємо те, що маємо.

Таких нажаль багато

Якщо будеш мати час і натхнення...

Ну, моя дружина теж для 140 млн (ой, для 139.5 млн) кацапів - колаборантка, зрадниця..

Яке кохання? зараз отримаєшь)))

Яке є! Їншого ж нема...

Заміж повиходили....що з ними тепер ось робити?

Той шлюб не має юридичної сили. Нагуляли по факту.

Та то зрозуміло..що з ними робити

І крім того нездійсненність бажань зробить їх життя «тяжелым и мучительным»… це і стане помстою. Щастя в них більше не буде.

Є шанс через освіту й медіа дітей виховати всупереч сімейним настроям. І те вже добре. А «Катерини» нехай чекають…хоч до пенсії.

Нічого не робити. Обговорювали якось подібну тему на ліга.нет

Після чотирнадцятого… дівчина українка, їздила до Криму… тут розписалися, народила дитину. Поїхала до батьків… як документи оформити)) почалися карантини з ковідом. Єдине рішення на той момент - йому треба було приїхати в Україну (через легальний кордон) і оформлювати шлюбні стосунки в українській установі.

Так і тут буде. Запишуть в довідці про батька зі слів матері… якщо сама до нього не поїде після війни, то він приїде …)) добро пожаловать в тюрьму)

Дорослі люди. До чоловіків хай їдуть

Вони не бажають. вони їх чекають знов тут і навіть це не приховують

«Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями…»

Хай чекають. Треба було Шевченка вчасно вчити.

На жаль, таких багато... ждунів