Як Вам вдається не впасти в депресію і якось триматися на плаву враховуючи те що зараз коїться? Бо мене щось так вкрило цими днями, особливо тому що я не в Україні.
- Доктор Злой
- Жители.укр
- 2023-06-25 12:11
15Закрите
Играть!
Более 2000 интересных игр. Играть!
Лента.укр
Интернет опросы: политика, общество
в реальном времени
Сетевая солнечная станция на 10 кВт
в реальном времени
Подача новостей в реальном времени
Ніяк.
Відповідь дуже проста
Ні як.
Сонечко, візьми себе в руки і не показуй свою слабкість.
Просто вір в нас...все інше ми зробимо самі.
Ми ж чоловіки)) Нам же не тільки посуд мить))))
9 місяців я не був дома і не бачив рідних...
Але.....чуєш?
Ти це чуєш????
Це вітер змін)))
Іноді хуйово тримаюсь, підтримує чоловік та природній оптимізм. Але коли накриває, то або плачу або спілкуюсь з подружкою, що зараз в Польщі. Вона в мене психолог. Найбільше вибиває відсутність можливості планувати своє життя. Але найчастіше відволікають робота, чоловік та тварини. Якщо б ще новини не читати)))
Gdzie ty jestes teraz, w Polce?
Так
Иногда накрывает, но осознаю, что жизнь у меня одна и я не хочу жить только тем - на что не могу повлиять.
Краще за все новини не читати
Тому і криє тебе, що ти далеко. Там здається наша війна ще більш дикою.
Відповідь: не вдається. Не справляюся. Впадаю. Не тримаюся.
Так...ще одна. Потрібно щось робити
Шо-шо! Вінегрет!
Літом не люблю вінегрет
Як привід
Тоді мабуть салат з томатів)))
Думаєш вона кожне?
Нічого ти не зробиш....
ти ж лікар, краще мене розумієш, що причину треба усунути, а не наслідки
Причину наразі не усунеш
От. Тому я намагаюся себе вмовляти таким чином: ти дотягни до перемоги, коли б вона не була. І тоді зможеш привести себе в порядок. Хоча б відносний.
Я занадто реалістка, щоб зараз обманювати себе тим, що перемога через двє-трі нєдєлі, перемога, як навіть тут казали, вже весною, що перемога влітку в Криму і т.д. Усвідомлюю, що це на роки і намагаюся бути з собою чесною. Тобто сказати собі "Живи зараз так, наче нічого не відбувається, бо ти в себе одна" - це брехня, яка не здатна заколисати в мені усвідомлення реальної картини. А от сказати собі: "Це надовго і це частина твого життя" - це змирить мене з дійсністю і дасть сили в режимі енергозбереження дотягти до кінця війни, до перемоги
Так
На роки у нас не вистачить людського ресурсу...
Війна буває різної інтенсивності і локальності
Для такої, як зараз, не вистачить, хіба і ми з тобою підемо воювати...
Таке враження, що всі будуть (
Продовжую далі жити і навіть радіти життю. Не знаю, а мене колись була депресія, я цього дуже боюсь. Тому намагаюсь не думати про погане.
Як не думати ..я не можу заборонити собі думати
Не знаю ((
Просто тебя пороть некому.
С чего ты это взял? Что некому?
Просто чувствую.У тебя слишком наглая жопа,прям просит ремня.
Але потім буде відповідь)))
Неа....Ты будешь связана,и чтобы тебя развязать,мужики будут требовать анилингус.Будут садиться волосатыми жопами тебе на лицо и говорить:"Вставь свой язык в мою жопу,да поглубже! По самый корень,и поработай им хорошенько!"
Вижу ты знаешь о чем говоришь. Ты прекращай в жопы языком лазить. Не нужное это.
В общем ты была бы как шелковая,любой приказ бы выполнила
Леприк, ти передивився порно))
Но таня же заслуживает такого,согласна?
Бо не знаю, що таке клінічна депресія... У мене гойдалки... накриває, потім відпускає
Та я теж не знаю. Але щось довгенько не відпускає.
Мабуть тримає те, що в мене за спиною сім'я і я за них відповідаю
А в мене типу як в латиша - куй і душа)))
так???
Не так
я сказав про себе, це не значить що у всих повинно так бути. Я в деякому сенсі - фаталіст, а як там у фаталіста ішачка:
Та я шуткую . Але ти прав. Мало того що батько мою донечку вже довів своїми пораненнями та постійною відсутністю на зв'язку так ще я тут нию. Потрібно брати себе до купи
Я намагаюсь триматмсь, Танюш, тому що тільки депресії мені не хватає, до повного букету. Без неї, я хоч якось тримаюсь і ще жива.
Та я теж. Взяла два тижні відпустки щоб донечку і інших рідних побачити.
Не раз думаю: а як тим, у кого діти чи інші близькі родичі воюють?
Нашої невістки брат на фронті, мав легке поранення, але, крім того, струс мозку, контузію, був у госпіталі, то наказав сестрі, щоб вона матері про це не розповідала.
Та в мене теж такі родичі є. Збирається вже повертатися. Я йому кажу ти є сам лікар. Ти що не бачиш що коїться з тобою? Але ці всі розмови зайві. Він мене не слухає
Та в мене теж такі родичі є. Збирається вже повертатися. Я йому кажу ти є сам лікар. Ти що не бачиш що коїться з тобою? Але ці всі розмови зайві. Він мене не слухає
Знов на фронт? Вже двічі був поранений?
Досить не оговтався. Ще й батько онкохворий. Але він нас не чує
Знаю таких. Рвуться на фронт до своїх хлопців і все тут.
А деякі тортики обговорюють. Молоді лобури. Додик вже старий. Мене до нього немає питань )))
Ну так, цей кадр від самолайкання кайф отримує. Певно, ще кілька допаків зробив, бо вже й у кращих відповідях передовик)) І три мінуси внизу твого питання встиг ліквідувати)) Що мале, що старе))
Та нехай)))Це никому не заважає.
Та нікому... просто смішно, не стримуюся, щоб не кепкувати)) а дідо ж біситься, обзивається)) Уже себе картаю, що зачіпаю його, треба якось навчатися обходити стороною)
Старість не радість)))тому і біситься
Мабуть, я не схильна до депресії.
Я теж. Навпаки я завжди тримаюсь і інших підтримую. Але мабуть зламалась Таня
Треба ремонтувати. Бо "несіть іншу", то не про тебе
п.с. Хто міг подумати, що я буду дякувати долі за те, що Сані та свекрухи не стало ДО війни. В приятеля жінка лежить (розсіяний склероз), то відчуваю який то жах, відчай та приреченість одночасно
Є такі речі що ремонту не підлягають
Майже весь час у роботі, мало часу для обдумування... У вільний час якоюсь дурнею голову забиваю, старі комедії дивлюся інколи. Кажуть психологи, багатьом це помагає. Радять читати й дивитися щось позитивне, а не містику, жахи і т.д. Та, мабуть, це не на всіх впливає)
P.S. Побачила ролик, як дівчата-клоунеси "лікують" поранених у Рівненському госпіталі й одразу згадала фільм "Цілитель Адамс".
До речі в мене тут подруга професор психології у Ягелонському університеті)))
Терміново до подруги за порадою!)))
Та я зараз в неї)))Вона щось в дворі порається а я байдики б'ю та думаю про погане
Ми завтра дуже рано літимо до Італії. Потрібно їхати до Катовиц в аеропорт. На ії авто поїдемо там залишимо
На відпочинок?
Так на три дні. Донька не схотіла без свого коханого тому ми удвох. Зараз дуже дорогі квітки на літак навіть на лоукостери.
Гарних сонячних деньків вам!)
Дякую тобі Люда) Бо не зла ти.
Мені допомагають тільки жахливі фільми. Не класичні фільми жахів, а маніяки усіляки та таке інше. Це щось накшталт чорного гумору
Мені до речі теж
Дивлюсь якись жахи та радію))
Я ж кажу - не всім, напевно. У деяких людей реакція може бути з точністю до навпаки)
А ще люблю музикальні. Пам'ятаєш "Сонячна долина"?
Це старий фільм про оркестр, який запросили грати на гірськолижний курорт?
Так. Забула! Серенада Сонячної долини!)))
Класний фільм.
Мир, я тебя люблю (2009)
Кажуть, гарний. Хочу подивитись
Подивись, поділишся враженнями...
Не знайшла, на жаль
Шкода
P.S. Можна зробити тобі зауваження? Не пиши "на жаль" разом. Цей вираз, як і російський "к сожалению" пишеться окремо. Дуже типова помилка, всі масово так пишуть... на превеликий жаль.
Останнім реченням легко перевірити написання "на жаль" окремо)
Не можна, а треба. Дякую
Знаходишся за межами України і депресуєш? Треба ж! Щось мені підказує, що твоя депресія від того, що доведеться в Україну повертатися. У мене було дещо подібне у відрядженні. Але я знайшов для себе пояснення такому «феномену».
В цієї відповіді справжній ти)))Нарешті. Як би міг давно втік би.
Куди втік і чому я повинен кудись тікати?