Мабуть, розуміла, шо там нічого ловити - не покличе заміж

і прощає

Ну а как бы они жили вместе ?)

Звісно що не покладає, бо жінки таке нюхом чують

Душевну

А, по-моєму, тут все однозначно - любить його. Ну якщо не попустило за 20 років, то хіба не любов?

То вже не любов, а привичка.

Звичка до чого? Що її не помічають? ))

Кохання з часом переходить у просту звичку.

Любить? Але живе з іншим за матеріальні блага? У якому місці тут кохання?

Тоді залишилась би одна, бо той, кого вона любить, мав її з її любов*ю десь аж в сраці

Щось тут не в'яжеться в цій історії. Він такий до неї байдужий, що аж через 20 років розповідає, що "вона його придумала". Хтось тут лукавить))

Чого? Він прекрасно знає про її почуття, але вона йому нафіг не впала. От і говорить

Вони спілкуються? Якого милого він тобі це розповідає?

Ми всі спілкуємося, ми одна компанія

Нюхом чую - щось ти в цій історії недоговорюєш

Звісно недоговорюю. Я багато про них знаю.

Просто захотіла почути, що про це скажуть інші - люди "збоку"? Нічого путнього... бо в "задачі" забагато невідомих )))

Завжди цікаво, що можуть сказати люди з досвідом.

Всі люблять себе)))

Оооот, а це вже схоже на правду.

Чому? Жінці важливо було "пристроїтися". І вона пристроїлася. А той, кого любила не сильно горів бажанням, видно

Ну тоді навряд чи йдеться про 20 років любові... там від любові, найімовірніше, лише фантазії залишилися.

О, і той чоловік так каже: вона мене придумала

І таке буває...

Мене бентежить в цій історії лиш одне: якщо вона тебе придумала, то, мабуть, ти таким хотів здаватися.

Не факт... Іноді люди (частіше жінки) наділять представників іншої статі рисами, які їм зовсім не властиві. Наприклад, хлопець подобається зовнішньо, тож дівчині хочеться, щоб у нього були ще й певні душевні якості. І вона найменші проблиски цих якостей гіперболізує... Якось так...

А в цьому випадку про симпатичну зовнішність взагалі не йде, повір мені, я бачила

Я ж лише можливий приклад навела. А можуть бути зовсім інші "вихідні дані". Ще один приклад. Є негарні люди, але до біса харизматичні, і там попри "ніяку" зовнішність - від обожнювачів (-чок) відбою нема. Буває, що через цю харизму їм можуть приписувати купу позитивних якостей, яких у них насправді нема.

А що саме відволікає?

Інше уявне життя

Тут не в курсі. Так глибоко цю тему не знаю.

Іноді фантазії повинні залишатися фантазіямі. Особливо, послідовні...