Люблю мовчати, але коли є момент дефіциту та мовчазного напруження, треба щось сказати, хоча би не складне

Я люблю говорити по толку, а не шо попало і ні про що.

Коли в компанії є людина, яка тарахтить і тарахтить, я просто розслабляюсь і дякую Богу, що вона є))

Ой, я балакуча))) іноді сама від себе втомлююсь

Смотря с кем я. иногда я люблю молчать и слушать..слушать..дремая

Следую логике.Если есть о чем - говорю,если нет - молчу.

Я не дуже балакуча

Хіба нам нема про що помовчати?

Я предпочитаю помолчать. из-за чего была послана неоднократно, как человек с которым не о чем говорить

Якщо постійно говорити, можна перестати чути один одного. Іноді погляд, посмішка, дотик можуть сказати більше за слова

Я мовчун, мене один раз видали за німого, але мене можна розговорити...

Не знаю - молчун ли я, но я всегда молчу...до определённого момента))

У мене подруга, вона взагалі-то нормальна) але зі мною багато мовчить, бо відчуває, що мені так комфортно. Ми ходимо десь, їдемо, просто тримаємось за руки і мовчим. Іноді, звісно, про щось говоримо, Думаю, що мені пощастило з нею. Класно, мовчати разом і не відчувати напругу. А от коли хтось у автобусі говорить говорить говорить, це дратує.