Серед всякого підозрілого одна ЦК пригощала мене варенням з ... Ми з нею прочитали оповідання Рея Бредбері «Вино з кульбабок». Потім пішли на дах будинку, щоби помилуватися нічними зірками та поцілуватися в їхньому сяйві та разом помріяти. (Теж романтична була, як і я). Після третього поцілунку вона сказала, що хотіла б мене пригостити. Коли повернулися до квартири, то вона зав’язала мені очі, щоб я нічого не бачив, дістала із сумочки маленьку баночку, взяла в кухні ложечку та почала мене годувати. Я сказав, що це щось закристалізоване, але не мед. Усі мої спроби вгадати виявилися марними, бо раніше я таке не смакував. А це було варення з кульбабок.

Та тебе з дитинства годували таким варенням, а ти і не знаєш про це.

Черешень и вишень хватает, без ландышей.

Это ты пытаешься оправдать собственные отклонения?

Таким поки що не пригощали))