Не так вже й часто я п’ю саме чорну каву без молока, але певні спогади вона таки навіює. Наприклад, була мене в студентські роки подруга, яка ся навчала в КПІ. Якось вона затягла мене до себе в гуртожиток з тим, щоб я допоміг їй з кресленням курсового проекту (в мене ще були навички такого роду в той час). Прожив я в тому гуртожитку три доби. Поглянув я на тих студентів-бідолах у КПІ, які днями й ночами сиділи та робили різні розрахунки для курсового проекту та вчили різні точні науки та й радів собі тихенько, що я гуманітарій. Але це окрема історія… Щоб мене тримати в тонусі подруга варила чорну каву. До цього мені випадало випити розчинну каву вдома та й то не часто, бо якось не прижився цей напій у нас… І ось тепер, коли у мене якась дівчина пригощає чорною кавою, то чомусь спадають на думку ті три гіркі доби в гуртожитку КПІ та й ота чорна кава, зварена на спільній кухні для підтримання мене в тонусі.

Смотря куда(на кого) ты его вылил

Нет конечно. а разве такие ксюши как ты пьют черный кофе? я думала только всякие латте макиаты

Не согласна, так как ничего не вызывает, я не пью черный кофе.