Сьогодні день народження Ліни Костенко. Вона ще нічого така у свої роки)) Бажаю їй пережити цю війну, прожити ще багато років та продовжувати радувати нас своїми віршами. Який ваш юлюблений в неї вірш?
3
				 
						 
						 
						 
						 
						 
						 
						Популярные станции. Слушать!
 
						в онлайн режиме
 
						в реальном времени
 
						Подача новостей в реальном времени
 
						все регионы Украины
 
						Авто, недвижимость, услуги и товары
 
						Интернет опросы: политика, общество
 
						в реальном времени
 Night traveler
									145
									Night traveler
									145
								 Рада Данко
									109
									Рада Данко
									109
								 Юрий South
									97
									Юрий South
									97
								 Вірляна
									87
									Вірляна
									87
								 GAEA
									62
									GAEA
									62
								 ВНВ
									58
									ВНВ
									58
								 Кудесница *
									42
									Кудесница *
									42
								 BANANA
									32
									BANANA
									32
								 Марічка
									30
									Марічка
									30
								 It's me Westwi...
									26
									It's me Westwi...
									26
								 Сью Кучеряшка
									25
									Сью Кучеряшка
									25
								 Циничный Банде...
									23
									Циничный Банде...
									23
								 Сонечко Яскрав...
									22
									Сонечко Яскрав...
									22
								 Robin
									20
									Robin
									20
								 Кье Беням
									11
									Кье Беням
									11
								 Lina Iram
									9
									Lina Iram
									9
								 Сид
									7
									Сид
									7
								 
						 
						 
						 
						 
						 
						 
						 
						 
						 
						 
						 
						 
						 
						
Їх чимало. Чомусь не хочеться зараз цитувати патріотичних
І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.
Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи ?!…
Сьогодні ми, а завтра – ви.
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,—
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься — Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.