Нитік якийсь... ну валив би святкувати в якусь компашку... у 30+ зазвичай є якісь друзі сімейні, куми, наприклад, які охоче приймуть... особливо кум радий буде))

Якщо батя в цілому нормальний, то один день п"янки можна й пережити... може, сам і пити не буде.

Писати про наближення смерті в 30+ теж якось не того... хоч, звісно, вмерти й раніше можна... ніхто не застрахований. Одне слово, не люблю читати песимістів... І так не дуже радісно)

У каждого свой опыт...

Ты пришла, вот, уже интересно мне

Новорічна "депресія"

30.12.21,

СвятА взагалі не люблю, а Новий Новий Новий Рік - тим більше.

У дитинстві, звісно, дико перся від всіх ялинок, мандаринок і загалом атмосфери, а коли виріс і став старішати, різко розлюбив це свято.

Зазвичай у переддень 31 грудня і на саме свято настрій не дуже, причому так не дуже, що я думаю накласти на себе руки, аби якось заглушити надзвичайно неприємні відчуття.

Канєшн, це ненормально і треба розібратись. Чим я і вирішив зайнятись. Погуглив. Виявляється, я не один такий і це, якщо не типове, то поширене явище, яка має свої причини.

Новорічна "депресія" (чи, радше, просто емоційна яма) виникає через:

1. Нереалізованість сподівань. Новий Рік - це межа. Кінець року, кінець певного відрізку часу. Період, коли підбиваються підсумки. Не у всіх виходить те, що було заплановано. Різні причини, як особисті, так і зовнішні. Часто сподівання завищені. Найгірше, коли з року в рік плануєш певні дії, а вони стабільно не реалізуються. Вихід є - забити, не сподіватись ні на що, бо той самий Новий Рік показує, що змінити нічого не можна.

2. Травматичний досвід "святкування". Старий рік проводжають не лише салатами, а і бійками та алкогольними отруєннями. І справді, у мене таке є.

Я не вживаю алкоголь взагалі, а от батько на 31 грудня стабільно причащається до пляшки, причому не один день, і зазвичай все завершується тим, що він валяється на підлозі.

Колись була в нього мода після перших чарок мене "строїти": він сам за святковим столом розпалював конфлікт і починав докапуватись, щоби подомінувати наді мною. Щоби не розпалювати сутичку, я тікав у свою кімнату.

Тому зазвичай моє святкування тривало до 12:30.

Найгірше матері - вона дуже гостро це сприймає, тому Новий Рік проводить в сльозах і дуже втомлена, бо весь день готувала. Я пропонував не заводитись з тоннами їжі, а обійтись одним салатом, але вона відмовилась, на жаль.

Але алкогольні вливання - це, в нашому випадку, головна проблема. Торік, знову-таки, батя, у святковому настрої, розбив головою скло буфету, дивно, як себе не поранив. Буфет, дякувати Діду Морозу, я влітку розібрав і викинув на смітник, тепер про той епізод нагадують лише "теплі" згадки.

Я не хочу згадувати, але згадую, тому цьогоріч вирішив завалитись 31 числа спати, щоби не брати участі в цьому маразмі.

П.с.: батя, насправді, нормальний, але пити йому не можна.

3. Природні процеси в організмі. Може, у 20 все ок, але коли тобі 30+ помічаєш, що ти поволі вмираєш. І кінець року - черговий водорозділ, який ще більше наближає тебе до кончіни (слово смішне, але правдиве). На фоні блискучої мішури і салютів це виглядає абсурдно. Гірше не може і бути. Хоча може - це День народження.

Пишу зараз цей текст (я сьогодні в поганому настрої, поряд сидить колега, яка, традиційно, взагалі не звертає на це уваги) і розумію, що вийшло суцільне ниття. Але най буде. Пишіть в коментах що хочете. Ради такого свята, хай і гівняного, модерувати нічого не буду.