Колись дуже чутливо. Зараз більш менш нормально. Бо сама з віком стала менше довіряти.

Чужа недовіра мені до самої спини. На то вона і чужа. Більш того, і я не довіряю чужим

Чужое -нет.. Доверие надо заслужить все таки..

Так у більшості випадків..бо я до людей завжди з хорошими намірами...

Пох, меньше ответственности

Чужого нам не надь, сомнительных и недоверчивых мы не люлим

Обижает, если это люди, которые меня знают....и которых я люблю

Обижает, если это близкие мне люди ( я так думаю, что они близкие).

Не-а...я же не Сбербанк, щобы мне доверять... ))

Мабуть, Гея має рацію. Зачіпає недовіра близьких людей, добрих знайомих чи тих, хто недовіряє безпідставно, ще й не приховуючи цього. Звісно, загалом неприємно усвідомлювати, що тобі недовіряють, але... можливо, у людей гіркий життєвий досвід... або вони судять по собі)).

Конечно обижает))) Ведь я золотце...а они смеют