Морозиво можна вдома з'їсти, а коньяк я ніколи не вживаю, бо він викликає в мене блювоту. Зимою можу зварити гарячий запашний глінтвейн.

Пиво краще зі сметаною. А з молоком може срачка напасти.

В тебе як не срачка то пердячка...

Ти знаєш що в мене? Звідки така обізнаність? Знову хвантазії?

Сам пишеш...

Цікаво, коли? Посилання, плз.

Ну, і де я написав, що в МЕНЕ, якщо не срачка, то пердячка?

Розумію. А хіба ти пам'ятаєш ті коктейлі? Тобі ж тоді років 7-10 було. Нє?

Як зараз чую гул міксера і смак сиропу!

Було... Ех, повернутися б у ті часи.

Я колись, та не тільки я один такий, мріяв повернутись у дитинство, але с багажем теперішніх знань. Яка дурня!!! Це ж загубити вщент дитинство! Щоденне пізнання світу - стільки всього цікавого - все мимо, не має потреби. Пам'ятаю, як вперше, через лупу, побачив очі стрибунця - тиждень під враженням, як очманілий ходив! А так - що? Та нічого! Ніякої цікавості, здивувань та вражень... Тьху, а не життя!

А б хотів повернутися. Принаймні уникнув би багатьох невиправних помилок. Щодо пізнання світу, то йому (світу) нема ні кінця, ні краю. Маючи сьогоднішній багаж знань, ти просунувся б ще і ще далі, пізнаючи речі, про які навіть і не підозрював. Як казав колись Володька Симбірський, "електрон так само невичерпний, як і атом: Природа нескінченна".(с)

Ні. Не свій вік, не своє оточення - нах! З професорами-дідуганами в бібліотеці сидіти весь молодий вік?? А далі? Вони всі померли, знання вичерпані, далі що? А далі - це не закон Ньютона наодинці відкривати.

До речі про Ньютона. Тільки не того, який відкрив силу тяжіння, а Дж. Ньютона. Читав?

Ні. Хто з них? Щось цікаве?

Цікаве.

За цюцюрку себе потримай, коли два пальці обсцикати будеш.