В сутності, так. Але я її певною мірою розумію. Сучасні дітки зовсім не такі, якими колись були ми. Часи міняються.

У квартирі можна прибрати, а на сучасних дітей слова не діють.

На дітей діє любов, їх треба любити

Я пробував їй це пояснити, але вона не слухає. Її вразила поведінка тієї дівчин-підлітка.

Звісно, ні, але...

Ніяких але....що посіяв - те й пожнеш

Ювенальний закон не дозволяє виховувати правильно.

Діти не чужа власність.... Є загальні міри, але не закони щодо виховання..

А судді хто?

притча.

Якось у темну ніч, в монастирі

Монах побачив іншого монаха,

Котрий тихенько крався у дворі

І за паркан заскочив махом.

- Прелюбодій - подумав той монах,

- Побіг мабуть в село,по молодицях

І совість загубив і, навіть, страх,

І Господа, і кари не боїться. -

Таку ж картину бачив інший брат:

- Це злодій - враз поклав печатку. -

Тому, що сам був до чужого хват,

Вкраде й не скривиться, як у десятку.

Подумав третій:

-Хтось з братів

Пішов, щоб нишком милостиню дати,

Перед всіма хвалитись не хотів,

Навіщо всім про доброчинство знати? -

Чому один і той самий сюжет

Всі троє бачать в ракурсі свойому?

І кожен судить той самий предмет

Так, як йому доступно підсвідомо?

Для блудника весь світ - суцільний блуд.

Для злодія - так краде все півсвіту.

Для сина Божого життя - молитва й труд,

А Ви самі, як думаєте жити?!

Бо ж по собі ми судимо віки,

Який ти сам, такі й навколо люди.

Дай Боже, щоби вчинки і думки

Були лиш світлими,завжди і всюди.

(С) О. Богуцька Коваль

Цікава думка. Дякую.