Учитель приніс повітряні кульки в школу і попросив дітей надути їх, а потім написати на них свої імена. Вони винесли всі повітряні кульки в коридор, а вчитель змішав їх. Потім учитель дав їм 5 хвилин, щоб кожен знайшов кульку зі своїм ім'ям. Діти побігли шукати, але час минув, а ніхто так і не знайшов своєї кульки...
Тоді вчитель попросив дітей: візьміть кульку, яка лежить поблизу і віддайте його людині, чиє ім'я написано на ній. Минуло менше двох хвилин, а у кожного в руках був його шарик.
Тоді вчитель підсумовував мораль цього експерименту:
"Повітряні кульки - як щастя. Ніхто не знайде його, якщо шукатиме його тільки для себе. Зате, якщо всі піклуються одне про одного, можна знайти його набагато швидше"?

Задать вопрос
Реклама

Опрос

Вы планируете голосовать на местных выборах 25 октября?

Реклама