считаюсь, причем с самого детства он имел права хотеть или не хотеть чего-то, всегда спрашивала чего хочет он, подружки: Юлька, так нельзя он на голову сядет но не сел, адекватен

Років до 14-15 ще командувала, після відпустила самостійно приймати рішення. Вже вони давно знають все краще за мене. Хоч донька регулярно приходить за порадами.

Дивлячись які бажання. Якщо дітятко хоче забити косяк, ібо "нужна в етай жизні всьо папробавать", то треба пообривати губи, щоб не казало хуйні і навіть думати таке не могло.

Але якщо в школу мистецтв ходити забило, а натомість пішло займатися елементарним програмуванням - то прапор в руки, хай рухається в цьому напрямку. Звичайно, в лоб профілактично треба, щоб прилетіло за те, що ма-па не повідомило про те, що школу мистецтв покинув, але те що хоче чимось корисним займатися - це ґуд. Прислухатися до таких бажань варто...

Конечно да. Особенно сейчас ,когда ребенок становится личностью . Проявляя характер свой. Тяжело ,а что делать. Все справлялись и мы справимся )

Рахуюсь обовязково .. батьки знають але інколи своїми вчинками приводять дітей до інших висновків ,тому окрім наставляти дітей їм потрібно доводити власними діями...

Считаюсь. Потому что со мной не считались и не считаются до сих пор. Я 50 лет не могу высказать своего мнения. Все что я думаю, говорю и делаю, все не правильно.

Честно сказать-мне всегда казалось,что нам виднее и мы точно знаем -как сделать лучше.И таскали ее и на музыку,и на олимпиады и пр.Годам к 14 -она заявила-что кончилась наша власть.И приучила считаться со своими желаниями.Иногда очень хочется ее прибить за нее-но тот факт.что запасного ребенка нет-как то останавливает .Будут когда то внуки-буду считаться

Конечно родители знают... но надо уметь правильно подвести к этому ребенка...

Конешно.