Конкретні приклади є?

Є.

Поіменно, чи списком?

Я живу реальностью, а не форумом. Зачем вам имена людей, которых вы не знаете?

Даже если вы атеист, зачем богохульствовать? Не пишите о том, во что не верите. А представьте, что вы ошибаетесь, и Бог (карма, судьба или во что вы там не верите) есть? Как потом отмываться будете?

Лучше промолчать, чем ляпнуть лишнего. имхо

Якщо ви така віруюча та набожна людина - чому ви в цей час не в церкві? Чому не на війні з єретиками та іншовірами? Звідки вам відомо про мою віру та уподобання?

Я вас здивую, но віруючі люди не живуть в церкві чи в інших святих місцях. І воювати нема сенсу, хрестові походи давно завершились.

Якби ви у щось вірили, окрім як в себе коханого, то ви би подібного брЄду не запостили. Воно і не дотепне, і не розумне.

Авжеж. хрестові походи закінчились.Але проти християнства війни продовжуються.

Дуже неприємно, що у вас таке ставлення до мене, але я спишу це на недосвідченність та відсутність бажання зрозуміти хоча б чогось.

У мене немає ніякого ставлення до вас, бо я вас не знаю.

Але до людей, які вигадують і постять на теми, тим паче із знущанням, які належать до віри, ставлення як до недалеких балаболів з недолугими потугами на крутизну.

Мені здається, що у вас слабий зір.

Ви бачите лиш під собою

Із зором, слухом, нюхом в мене все ок. Не переймайтеся))

Навпаки, хотілось достучатися. Але бачу марно. Фебу також не вдалося...

Ну, такий я.

Дуже багато знаю, можу собі дозволити постібатися над іншими, та потролити.

Бачу, що мені це вдається інколи, декотрі ведуться

Якби ви багато знали, то точно розуміли би над чим можна стібатися, а що краще не чіпати.

Удачи.

Добре, пасіть свою паству.

Свою справу я знаю краще (на років 20 більш за вас, я так гадаю)

Ти злякався відповідальності?)))))

Это нужно быть полному безумцу, чтобы не бояться неотвратимого...

Чого саме?

То це вона й є.

Хіба не второпав?

Одного разу чоловік йшов повз якийсь будинок і побачив бабусю в

кріслі-гойдалці, поруч із нею гойдався в кріслі дідок, що читає газету, а між ними на ґанку лежав собака й скиглив, начебто від болю.

Проходячи повз чоловік про себе здивувався, чому ж скиглить собака.

Наступного дня він знову йшов повз цей будинок. Він побачив стару пару в кріслах-гойдалках і собаку, що лежить між ними, й так же само скиглить. Здивований чоловік пообіцяв собі, що, якщо й завтра собака буде скиглити, він запитає про неї в старої пари. На третій день на своє лихо він побачив ту ж сцену: бабуся гойдалася в кріслі, дідок читав газету, а собака на своєму місці жалібно скиглила. Він

більше не міг цього витримати.

- Вибачте, пані, - звернувся він до бабусі, - що трапилося з вашою собакою?

- З нею? - перепитала вона. - Вона лежить на цвяху.

Збентежений її відповіддю чоловік запитав:

- Якщо вона лежить на цвяху і їй боляче, чому вона просто не встане?

Бабуся посміхнулася й сказала привітним, ласкавим голосом:

- Розумієте, пане, їй боляче настільки, щоб скиглити, але не настільки, щоб зрушитися з місця.

Це до зоряна

...а якби ще й розуму, хоч на півпалця))))))))