Не уявляю... Сподобалась притча Тора... Згадала теж одну:

Якомусь чоловікові пощастило побачити Бога. Намагаючись дізнатися найважливіше, він попросив: - Господи, я б хотів побачити Рай і Пекло.

Господь узяв його за руку і підвів до двох дверей. Відкривши одні з них, вони побачили великий круглий стіл з величезною чашею в центрі. Чаша була наповнена їжею, яка дуже апетитно пахла. Навколо столу сиділи люди - здавалося, вони були знесилені, хворі або вмирали від голоду. У кожного до руки була прикріплена ложка з довжелезною ручкою. Вони легко могли дістати їжу, але не могли піднести ложку до рота. Їній нещасний вигляд просто вражав.

- Тільки що ти бачив Пекло, - сказав Господь.

Відкривши другі двері, вони побачили такий же круглий величезний стіл, таку ж велику чашу, наповнену смачною їжею. І в людей навколо столу були точно такі ж ложки. Але всі виглядали задоволеними, ситими й щасливими.

- Я не розумію, - сказав чоловік.

- Усе дуже просто, - відповів Господь. - Ці навчилися годувати один одного. Ті ж думають тільки про себе.

... есть такая притча на Афоне ... один монах, в своих молитвах просил Бога показать хоть на секундочку рай... однажды гуляя по березовой роще, молясь начал присматриваться к окружающей природе, прислушался к пению птиц, уловил аромат цветов... и так ему приятно, хорошо было... такой покой в душе... Но надо было возвращаться в монастырь... Когда он постучал в дверь, ему открыл неизвестный и спросил: кто вы?.. он: да я вот ... назвал себя... А молодой монах ответил: да, знаю, был такой брат... но 100 лет назад... ушел и не вернулся...

Безкоштовний та безлімітний інтернет, жіночки в яких не болить голова, курка-гріль, піца, та інші гастрономічні приблуди... І нікому від мене нічого не потрібно.