Для тих, хто вважає, що миротворці ОБСЄ чи ООН здатні суттєво допомогти на Донбасі раджу подивитися цей фільм про один день у Боснійській війні. Про уродську бюрократію ООН, про стерв'ятників-журналістів, про скажену людську озлобленість серед звичайних солдатів, коли вони жодним чином не можуть спілкуватися по-людськи... Фільм можна назвати навіть не військовим, а фільмом про відносини людей, і не важливо де, на фронті чи в повсякденному житті. P. S. Також хочеться додати, чим для мене, вирізняється цей фільм з поміж інших - воюють тут у кедах і футболках, таких які ми всі можемо бачити у себе за вікном, і це примушує трішки задуматись...?