Відповіді Тера

  • Тера2023-07-20 22:31

    Анекдоту 22 роки. Точно знаю.

    • Тера2023-07-20 21:47

      Якщо шкодуєш людину, бо вона стала неповносправною, то це не "жалость", а відповідальність. Чи я не так розумію твоє питання?

      • Тера2023-07-20 19:38

        Господи, коли вже у Алекса дійдуть до тебе руки? Це ж адський пздць якийсь.

        • Тера2023-07-20 19:35

          До Тані. Вона допоможе.

          • Тера2023-07-20 19:34

            Стати незамінним

            • Тера2023-07-20 19:33

              Не користувалася. Не розумію його призначення.

              • Тера2023-07-19 21:43

                Чоловік має бути, доєний і пижджений

                • Тера2023-07-19 20:16

                  Тому я завжди, перш ніж поставити комусь питання, запитую себе: "Ти відповідь готова почути?". Правда вбиває. Брехня заколисує.

                  • Тера2023-07-18 21:18

                    ще не всі серії в озвучці, а так дивитимусь, дякую.

                    Я зараз закінчую дивитися

                    • Тера2023-07-17 20:34

                      В перший день зареєструвалася. Але часто не заходжу. Це щось схоже на Твітер, сенсу ще не зрозуміла

                      • Тера2023-07-17 20:30

                        Доїти вас, козляри, треба до останньої краплі

                        • Тера2023-07-17 20:02

                          Коли я не знаю, що дарувати, у мене 2 варіанти - сертифікат туди, де людина витрачає свої гроші, або парфуми. Варіанти безпрограшні.

                          • Тера2023-07-15 21:55

                            Мені ж не 17 років, щоб серця підкорювати

                            • Тера2023-07-15 21:39

                              Так, спанієля. Кусався - страшне. Ненавидів цю процедуру. А як не вистригати реп*яхи з тої довгої шерсті? Спанієлі ж намахані, їх як випускаєш гуляти, то воно несеться через поля-ліси-степи-гори й моря . Потім вертається такий, що сидищ, чешеш і плачеш. А скільки я кліщів йому витягла, Господи. Але кліщі він мені сам приносив. Як тільки треться головою об руку - знай, десь його турбує кліщ. Починала обмацувати і знаходила. І при тому, що спанієлі непосидючі товариші, але з кліщами сидів, як вкопаний і чекав закінчення процедури. Як тільки кліща виймала - його як вітром здувало. Кумедний був, класний. Дуже плакала за ним.... І досі скучаю, хоч вже 9 років пройшло, як його нема

                              • Тера2023-07-14 22:28

                                Емммм... А ти не хочеш на пару тижнів в Москву поїхати? Українці будуть вдячні

                                Поставити питання
                                Реклама

                                Опитування

                                Ви підтримуєте виселення з Печерської лаври московської церкви?

                                Реклама