Відповіді Тера

А нас - піздюлями

Ні, спати з розчепіреною пащею незручно

Сволочі. Як такими цяцями можна бути незадоволеним?

Той, хто відчуває потребу це робити, кому це подобається, для кого це в радість, хто сам добровільно візьме на себе цей обов*язок, для кого це улюблена справа, чи хоббі, хто хоче порадувати смачненьким чоловіка, чи жінку і т.д. і т.п.

Розмов стане в рази більше, повір ). Бо всі пересралися на політичному підґрунті ))

Аплодувала би стоячи. Я це люблю ))

Родичі... вони ж різні бувають, чи не так? І по-різному до нас ставляться, і ти до них по-різному. Для одних хочеш, щоб їм було добре і все для того робиш, від інших очікуєш допомоги, чи розуміння, а від третіх взагалі, щоб не відсвічували і забули дорогу до тебе

Ти про мощі, чи я чогось не знаю, бо пропустила?

Якщо про мощі... Мощі - це скептикам доказ святості, доказ того, що людина створена по образу Господа нашого і якщо житиме правильно і все земне життя служитиме закону моралі, то смерті як такої немає. Чи радів би Він тому, що люди хочуть бачити ці докази? Думаю, так, бо якщо людина хоче це бачити, значить, вона не тупа вівця, а шукає відповіді на важливі для себе питання.

Не знаю, як я виглядаю зі сторони, коли не хочу сперечатися (а не знаю, бо мене це не дуже обходить) . Але я не сперечаюся тому, що в моїх переконаннях (навіть самих укорінених і глибоких) завжди існують напівтони сумніву. І оці півтони примушують мене сперечатися з самою собою. Інколи до крові і сліз, інколи навіть до лютої ненависті до самої себе. А от сперечатися з іншими (особливо з тими, хто любить це діло - хлібом не годуй) я не вважаю за необхідне. Аргументовано і розлого вести діалог - люблю. А от сперечатися і доводити свою правоту - дурне діло. Бо тільки дурень вважає, що він безсумнівно правий. А нащо сперечатися із дурнем?

От часто плутають. А коли не плутають - люблю

Пішла би питати, чи не нефрітові, часом, стержні ))

Ой, ні. Мені здається, я і моє ім*я - різні світи. Добре хоч охрестили підходящим ))

Щось забагато ведеться зараз розмов про свинособак. ЧИ не вийшли нові методичики, в яких йдеться про прощення?

Простять їм матері і дружини українських загиблих воїнів - прощу і я. Звідси відповідь: ні. І не треба мені тут говорить про братні країни. В гробу я бачила такого брата в прямому сенсі цього слова.

Я перестала любити ажурну тінь с тих пір, як наші дороги стали дірявими. Їдеш і не бачиш, чи то яма, чи "поліцейський", чи тінь.