Воно мені нагадує зараз сім*ю з алкоголіком-чоловіком. Ніколи не помічав, як алкаш п*є рік запоєм, з хати виносить, жодної роботи не тримається, а на тиждень протверезів, на роботу влаштувався, до жінки мило глянув зранку замість звичного "йобтвоюмать" - і він вже герой. І вже всі ним захоплюються, жінка всім сусідкам торочить, який він насправді золотий і добрий, люблячий і відповідальний, бо на 7 днів зміг взяти себе в руки.
А от якщо у жінки є чоловік-вчитель, який скромно живе, тихо вчителює, сумлінно робить свою роботу, на рожон не лізе, в морду не б*є - то він пожиттєво інтєлігєнт всраний ні на що не годний.
Не бачиш паралелей?


















Новенькі