Відповіді Svitlana

Так. Або, я так гадаю, що ніщо в світі не зникає і не виникає знову, просто переходить з одпого стану в інший.

Мужественная женщина. Сил ей и радости побольше.

Видалено.

Згодна цілком. І ніякого графіка та і логіки. Супроти стоїть будинок весь у вогнях, жодного разу не відключали, а наш через 2-3 години(

Бутрик з чорною ікоркою

Мерзенні вбивці... були і є

Да

Скоріш за все.

Да

Лучше и не скажешь. Коротко и по существу.

Треба триматись. "Пока дышу, надеюсь!"

УВАГА ! ПІШЛИ ЕКСТРЕННІ ВІДКЛЮЧЕННЯ СВІТЛА У КИЄВІ - ДТЕК

СВІТЛА НЕМАЄ У БАГАТО ОБЛАСТЯХ ПОВНІСТТЮ.

Попали в жилые дома на Печерске((( Слышу взрывы один за другим...

Сумнівно

Це добре, що Залужний не мовчить далі...

ЗСУ не приймуть жодних переговорів, домовленостей чи компромісів, – Залужний.

«Ми не зупинимося на цьому шляху за жодних умов. Умова для переговорів одна – росія має залишити всі захоплені території».

ХЕРСОН: Київ, шо робиш?

КИЇВ: Плачу.

ХЕРСОН: Тю. Чого?

КИЇВ: Через тебе плачу. Дивлюсь, як ти повернувся, як наші до тебе зайшли – і плачу.

ХЕРСОН: Дивно.. Тернопіль!

ТЕРНОПІЛЬ: (скрізь сльози) Шо?

ХЕРСОН: І ти… Полтава! Дніпро!

(чути судомне схлипування та сморкання в носовички)

ХЕРСОН: Зрозуміло.. Хмельницький!

(у відповідь лунає гучне ридання)

ХЕРСОН: Да шо с вами?

ВІННИЦЯ; (крізь сльози) Ми всі через тебе плачемо! Від радощів!

ХЕРСОН: Дивно! Я сміюся, стрибаю догори, танцюю, а вони ридають..Хоча, (зізнається) якщо чесно, я теж спочатку плакав…

БЕРДЯНСК: (тихо) Ми теж за тебе радіємо. Мелітополь, Маріуполь, я… Але нам трохи завидно. Ми теж хочемо додому.

ХЕРСОН: Будете! Скоро будете! Бачили ви б тих хлопців, що мене визволили! Це ж не люди! Це реально богі! (теж заходиться сльозами)

КРЫМ: Всем привет! А чего это вы ревете?

ЧЕРНИГІВ: Йди звідси, зрадник, не заважай!

КРЫМ: (обиженно) А чо сразу зрадник? Я, между прочим, под оккупацией дольше всех нахожусь!

ДОНЕЦК И ЛУГАНСК: Та ти шо!

КРЫМ: А шо, не? Я, может, за эти девять лет больше всех настрадался! Чего вы меня не жалеете?

ЗАПОРІЖЖЯ: Тому що Херсон опирався зі всіх сил. З першого дня! А ти?

КРЫМ: Что я? Я боялся, за своих людей боялся! Знаете как страшно было?

ДНЕПР: Ти за ковбасою побіг! За два двадцать. Но шо, поїв ковбаски?

КРЫМ: Та не, у них колбаса дерьмо. Из чего это они ее делают?

СУМИ: Все по радянському рецепту – з туалетного папіру та кісток!

ОДЕССА: Кстати, Херсон, говорят, что у тебя кости сперли? Ну те, что Потемкину принадлежали.

ХЕРСОН: Та хєр з ціми кістками, нехай забирають, некроманти хєрови. От єнота забрали – це було неприємно! Крим!

КРЫМ:А че сразу я?

ХЕРСОН: Мій єнот у тебе. Поверни!

КРЫМ: Можно подумать, только у тебя сперли! У меня знаешь сколько всего забрали? Одно скифское золото чего стоит!

МИКОЛАЇВ: Не переживай, Херсон! Наш єнот їм устроит. Он им покажет, где їхня кузькіна мать зарита.

КРИМ: (тихо) Херсон, слышишь? А освобождаться страшно?

ХЕРСОН? Дурак ти, Крим!. Свобода – це завжди чудово! За неї нічого не страшно віддати. Це сама дорога річ у світі! А ти продав її за ковбасу срану! Ну нічого. от повернемо тебе – будемо виховувати! Можливо щось з тебе й получиться. А єнота всеж поверни! Кожна істота – і людина, і тварина, і місто – повинні жити у власному домі!

©Ірина Подгурська

І не в тему. Ти не плювиофил?