Відповіді Рада Данко

Домашнє вино. З ковбаскою

Колись про мене пліткували по за очі. А одна людина (добра дуже, мабуть) мені про це доповіла. Знаєш, якою була моя відповідь? "Я за себе ТАКЕ знаю, що вам навіть не снилося!"

Немає. Я у звичайній усе готую

То він, мабуть, думав, що вампір)))

Закачала, але ще не дивилася. Зовсім часу на кіно не має. Тільки останнього Декстера додивилася

За умови, що ти теж його любиш. Чи, хоч хочеш

Люди будують своє життя так, як хочуть. Чом мене/тебе це повинно хвилювати?

Рідко плАчу. Дуже рідко. Інколи очі болять, так плакати хочеться. А сльози не йдуть

Мої щирі співчуття.

Коли летить над дахом, чи падає десь недалеко, то перша думка - Слава Богу, пронесло цього разу! А друга - відчуття провини за цю радість. Бо, в когось, в кращому випадку, повилітали вікна. А в гіршому... сам розумієш

Ні в яку не було важко. Але, якщо не задумуючись починати, то за годинником

В мене, як в Юрася.

Ніяк. Чекаю коли з'явиться бажання, чи зникне потреба. Ну, чи хтось зробить за мене (варіант "зникнення потреби"

Учора спостерігала за "актом кохання" якихось пташок. Шалений вітер, дощ зі снігом, а вони на дроті кохаються! Весна, блін...

Гарна передмова. Мені подобається.

"Життя починається з крику. Усі так кажуть. Усі в це вірять. Але, я не кричала."

Оце початок. Вже багато написано, але кінця ще не видно

Пила каву та їла бутербродик, де замість броду був сир Старий Амстердам, а замість бутеру ікра нерки