Відповіді Rigolote

Адміном ні) Не моє...

Перейшла сюди з Бігміра, себто з ВО.

Привітала ще зранку... Але файних людей можна і двічі чи тричі вітати)

Умію... але не всім.

Пам'ятаю тільки перший - "Легенда про динозавра"

А взагалі то не мій жанр... рідко таке дивлюся.

Кілька років тому один чоловік з нашого будинку упав в яму. Був тверезий, просто послизнувся. Зламав руку. То геть не смішно... Але прочитала сьогодні один текстик... сміялася до сліз))

У будинку номер 3, що у Кривому провулку, вимкнули воду. Приїхав екскаватор, викопав у дворі яму завглибшки як баскетболіст, шукав труби, але не знайшов.

Робітники подивилися у яму, засмутилися, плюнули і вирішили покінчити з археологією до ранку.

Дядько Петро пізно увечері йшов додому і впав до ями. Він не знав, що вона є у дворі, просто йшов навпростець і знайшов її. Щоправда, робітники поставили огородження спереду і ззаду ями, але ж ніхто не припустив, що дядько Петро зайде з флангів.

Коли дядько Петро опинився унизу, він одразу ж захотів на волю, в степи України, але не склалося. Тоді дядько Петро почав горланити те, що й годиться горланити людині, коли вона падає до ями. Ви знаєте всі ці слова, я не буду нагадувати.

Від знайомих словосполучень рідної мови прокинулися сусіди, вийшли на балкони, всім хотілося зрозуміти, звідки йде трансляція. Жива істота, що потрапила до пастки, завжди викликає жваву зацікавленість у своїх братів. Всім вкрай цікаво, як вона звідти буде вибиратися. Якщо істота ще й матюкається – від цього шоу тільки виграє.

Потім з будинку вийшов дядько Борис, щоб простягнути стражденному руку допомоги. Дядько Петро потягнув за цю руку і рвучко приземлив рятівника на себе. Вони стали горланити дуетом, хоч і трохи несинхронно. Дядько Петро звинувачував дядька Бориса у нестійкості.

Дядько Борис теж знайшов якісь аргументи, дуже переконливі, які в основному стосувалися генетичної неповноцінності дядька Петра. Потім вони якось порозумілися-таки, один підсадив іншого і обидва помалу вибралися на поверхню планети. Глядачі на балконах, які очікували вищого градуса драми, розійшлися розчаровані.

Наступного дня, ближче до вечора, робітники з екскаватором повернулися знову. Виявилося, що вчора копали не у тому місці, тому ясно, чому нічого не знайшли.

Яму у дворі закопали, і викопали нову, цього разу з боку вулиці. Вже на півтораметровій глибині почали траплятися рештки похованої цивілізації, зокрема телефонний кабель. Кабель став жертвою розкопок, перш ніж його хтось помітив.

Не була там ніколи. Хоча у Скадовську проїздом бувала.

А у вас там як? Вашому містечку?

Класно...

Сподобалась недавно почута інтерпретація призабутої пісні:

Днюха))

Синонімічні відтінки, певно, є. Але в принципі в обох словах закладене поняття співчуття, милосердя. І, на мою думку, фраза "жалість принижує" - це відгук совка. Не може співчутливе ставлення нікого принижувати. Принизити може тільки людська байдужість...

Мабуть, уже не вперше запощу цей вірш:

Було таке, що особисто бесідувала з директором. Він позаписував усі мої дані, влаштував ледь не допит)) Навіть про моїх батьків питав і про їхній фах.. А потім сказав, що я їм підходжу, але я сама маю добре обдумати, бо тут мала зарплата і мені далеко їздити на роботу)) Тобто він мені фактично відмовив у делікатній формі... Сказав "передзвонимо", але не передзвонив... А мені тоді дуже потрібна була робота. І на душі було гірко... Та зрештою все вийшло на ліпше. Через три місяці мені запропонували кращий варіант.

Залежить від певних факторів, а передусім від їхнього особистого рішення.

У мене вікна навпроти доволі далеко... потрібен бінокль, щоб знати)))

Звичайний день... нічого особливого... і за це дяка Богу.