Навіщо люди, у спробі захистити Душу, закривають її? Вона ж задихнеться?
Від кого ховаєтесь?
- Рада Данко
- Психологія
- 2016-04-26 19:21
9
Играть!
в реальном времени
Авто, недвижимость, услуги и товары
Сетевая солнечная станция на 10 кВт
все регионы Украины
Популярные станции. Слушать!
Интернет опросы: политика, общество
в онлайн режиме
Я відкрита .
Це чути навіть на відстані
Дякую сонечко !
Ти теж добра і відкрита , дякую тобі .
Напевно для того, щоб туди не плювали і не лізли прямо в чоботах... брудних...
Жизнь к сожалению, научила. Часто люди просто подло пользуются в своих интересах твоей открытостью и приходится потом горько сожалеть о своей искренности. Испытала на себе.
Душа - не транзитна зала очікування, не вокзал, в якому плюють і топчуть. Краще я її заховаю, ніж буду розхристанною.
Рада Данко
2016-04-26 19:31
Мурззз
Хто ж довіриться, якщо їм не довіряють?
Доречі, душа повинна буди, як вода... Когось пустить и пестити стане, для когось перетвориться на камінь - така буде тверда, а когось втопить
це якщо душа загартована. А якщо дитяча, вразлива?
Як же вона загартується, якщо берегтимуть?
Хто зна... інколи до гарту й не доходить. Подруга моя дитинства - добра, мила, тиха, спокійна.... не витримала смерті сина - пішла слідом добровільно. Душа не загартувалася, вона згоріла.
Не всі душі здатні витримати. Деякі горять. Це страшно.
То був іспит. Вона його не витримала. Що поробиш?
Бувають душі вразливі і крихкі...мабуть, тому ніхто й не хоче тримати її відкритою, бо хто зна, яка душа в тебе насправді, впорається з болем, стане сильнішою, чи розсиплеться
Душі не гинуть. Вони бессмертні. Навіть пропащі
А якщо не встигне загартуватися і загине? розірвуть на шмаття дикі пси?
Як на мене, краще загинути на свободі, ніж жити у клітці
Кожному своє... іноді для мене "клітка" - це зона спокою та безпеки, зона відпочинку. а свобода - то свобода вибору. я просто фільтрую для чого відкриватися, а що лишати зовні
Ось! Як вірно сказала! " я просто фільтрую для чого відкриватися"
Тебе ніщо в цих словах не бентежить?
Ні. бо я маю право вибору. а що мусило б збентежити? я вдихаю кисень, видихаю вуглекисень. якщо навпаки - я помру. розумієш, про що я?
Відкритість не означає прохідний двір, це зрозуміло. Але мене коробить це... "для чого"(((
Ні, не задихнеця... бо моя має зябра...)
всі бояться болю.
Хто ж довіриться, якщо їм не довіряють?
Доречі, душа повинна буди, як вода... Когось пустить и пестити стане, для когось перетвориться на камінь - така буде тверда, а когось втопить
Я розімію, але... втомилася.