Будуть, звісно... Обходити- то ж наше "фсьо" (ну єсть така категорія людей- що вчаться ХЗ для кого- тільки не для себе). Мій один дружбан не зробив самостійно жодного креслення, жодного розрахунку...Перед захистом ми вдвох з моїм майбутнім чоловіком так -сяк зліпили Грішані диплом... Зате він співав і писав вірші.. Ось тут він:

а це його переклад:

Л.Кисельов

Згадаєш їжака, що я приніс,

І як вночі він бігав по кімнаті.

А вже роки убогі і багаті,

Як сніг січневий, промайнуть навскіс.

Забудь ім’я і голос, і слова,

Лише згадай, що серпень був, як вершник.

Заносилось на дощ. Дивак і віршник

Прийшов вночі і руки цілував…

А інший хтось цей аркуш відшука,

І в нім, далекім, блисне, наче спалах,

Моя любов до жінки, що не спала

І хлібом годувала їжака.

*** Ты вспомнишь, как я ёжика принёс

Григорий Кольдерцов-переклад

Ты вспомнишь, как я ёжика принёс…

Пока он по ночам пыхтел и топал,

Промчались годы по холодным тропам

Февральскими снегами – вкривь и вкось.

Всё позабудь: и голос, и слова,

Но помни лишь – как всадник август мчался,

Дождь собирался и поэт прощался –

Пришёл в ночи и руки целовал…

Но кто-нибудь мою тетрадь найдёт

И в нём далёком полыхнёт зарницей,

Моя любовь, там женщине не спится

И ёжик хлеб из рук её берёт.

(чий вірш краще- автора чи перекладача? мені обидва подоб)