Люди, а ви в пустоту астрала викрикували свої чувства, які не могли втримати у собі? я тут случайно наткнулась.. Єсть такі сайти. Єто жесть! Категорія "чисте кохання"

Відповіді (5)

Додати смайл! Залишилося 3000 символів
  • Mad Rider2015-08-03 11:50

    Та не - я свои перлы в интернете размещаю Астрал ещё не готов к таким откровениям

  • kievpodol2015-08-03 09:58

    Своi почуття далеко вiд себе не вiдпускаю:щоб не образили....

    • Мурззз2015-08-03 09:46

      Сміятися? ні в якому разі...

      іноді, дуже рідко, для себе, в зошит отак викрикувала.

      привіт )

      • Зірка2015-08-03 14:59Мурззз

        Привіт, лагідний Мурз. Зошит- то да, дійсно. Колись. Тепер же люди заходять в мережу, логіняться і вперед. Анонімність - за бажанням, і голоси собі...

      • Мурззз2015-08-03 15:27Зірка

        А колись була ніч, поле, розпач і крики до неба, можна сказати, що і в астрал... ))

      • Зірка2015-08-03 15:29Мурззз

        але психологи вважають - краще все розписати, наглядно .. по 2 боки аркушу. Тоді наступає деяке полегшення і навіть прозріння, зцілення.

        Я вважаю - це дуже правильно .. нема чого сігать з скелі ото.. Не варте воно.

      • Мурззз2015-08-03 15:30Зірка

    • Доктор Злой2015-08-03 09:45

      Смеяться не стоит. От души человек накропал сии творения. Душу поэта мне не понять)))

    • Зірка2015-08-03 09:43змінено

      Ось вам:

      **

      Готова в след кричать: "Вернись! "

      Но, дура! Дура, огленись!

      Ты думаешь, нужна ему?

      Глухим ответом: " Почему? ..."

      Была готова всё отдать...

      Хотя...не стоит вспоминать

      Поверь, ему не нужно …

      ++

      чи можна над цим сміятись? як вважаєш

      Це повний текст твору. Сонет, наче б то

      орфорграфія і пунктуація, понятноє дєло- афтора.

      • Сегодня холод на дворе,

        А я поперла на каток,

        И в тоскливом разговоре

        Я осуществляю тебе звонок.

        Ты долго трубку не берешь,

        Не слышишь, видимо, сигнал,

        А я боюсь, что ты уйдешь,

        Боюсь, что из…

        ***

        Я побывал в тебе случайно:

        как будто, мимо проходя,

        я заглянул на чашку чая

        согреться парою глотков.

        И вот теперь живу в печали,

        воспоминанья теребя:

        не то, чтоб чувства докучали,

        но как-то гру…

        просто потрясающе

    Поставити питання
    Реклама

    Опитування

    Ви підтримуєте виселення з Печерської лаври московської церкви?

    Реклама