Ну власне....Може і апельсинки... Плоскі вони, сплюснуті.. Мені здалося - мандаринки.

Заздрю, ясна річ. Просто у нас так можуть валятись тільки абрикоски, але дуже-рідко.. Цього року не буде- померзли..

..ні. ну дійсно... Дороги обсаджені мандаринами! І потім вітер їх зриває.. Це казка.

Але там теж життя може бути зовсiм не райським.....

Мова про мандаринки, лише про них!

Добре! Зупинимося тiльки на мандаринах,

що впали на землю та так i залишились.

Не думаю! Це гріх. Я завжди дивуюсь.. Як можна топтати абрикоски..

Якби ж то тiльки цей грiх був на землi!

Топчуть зараз ще й людьску гiднiсть....

Як можна взагалі - топтати? ! Я про продукти. Мабуть- татові гени, що пережив голодомор, не дають мені викидати хліб (напр.)

Можливо,ми з Вами - з одного поколiння. Мо€ пiсляво€нне дитинство

на все життя навчило шанувати хлiб. АЛЕ! Часи так змiнились,

тотальна переоцiнка цiностей....

Ну яка-така переоцінка. Хліб не можна викидати! Це гріх. Мій синік у школі теж читав про колоски, про Крутя і Вертя, про Ледаря і Трудівника. Інколи досі при нагоді жартуємо "і тоді вже буде хліб"?

Ледар

Добрий день, друже!

Трудівник

-Добрий день!

-Ой, який смачненький хліб ти несеш додому. Дай мені шматочок.

-Я б тобі дав, але він дуже дорогий.

-Чому? Що треба зробити, щоб на столі з’явився смачний хліб?

-Треба виорати землю.

-І можна їсти?

-Треба зерно посіяти.

-і хліб вже готовий?

-Треба дочекатись, коли це з зерна виросте злак.

-А тоді вже їсти?

-Ні, його необхідно просушити й змолотити.

-Тоді вже їсти?

-Ні, треба зерно змолоти, а потім спекти хліб.

-і тоді вже їсти?

-Так. Тільки ледачому не дадуть.

Я була ошелешена,коли побачила,як в нiмецькому санаторii

в iдальнi збирали шматки хлiба,що не доiли хворi, та .... викидали.

Викидали куди? Здається- там сміття сортують і потім вже утилізують "за призначеням". Якщо хворі не доїли -куди ж той хліб дівати? Хоча хліба треба класти не у надлишкові, щоб потім не викидати.

В смiття викидали! Сортують лише те смiття,що мешканцi самi розкладають по тематичним смiтникам. Зараз хлiб в санаторii беруть,хто,скiльки з´iсть.

Я погано пояснила:ранiше викидали цiлi шматки,а не надкусанi.

Що ж- вистачає і там бидляка. Я їх зовсім не ідеалізую. Тим паче- скільки ж там уже "прієжжих".... як казав шолоховський герой, всі нації перемішаються і стануть у біло-смуглу полосочку. А фєдоткі- стануть щаслівими.. От, ті часи настають

Ви правi! Здаля життя за кордоном видавалось майже iдеальним. ОМАНА!

Ну, гадаю- воно таки ідеальне - але у частині матеріального. Порівняно... Тому що ніхто не вертається назад. Незважаючи на.

Зна€те,повертаються додому також.

Знаю таких людей,не мало.

не чула. Але все може бути, я не змогла жити у новій квартирі- пейзаж за віком не той...

Ви ж не живете за кордоном,а я знайома з такими людьми,що повернулись.

Пейзаж за вiкном - не найгiрше....

Хочу сказати- що звикати важче-ніж це уявлялось спочатку. Ну але щось же примусило поїхати туди, тому треба знаходити смисл у цьому, адже знаходити абсолютний баланс у всьому - неможливо. Чимось доводиться поступатись. Це я про себе.

ТАК I €! Менi порiбна була операцiя,головний ортопед запросив 1,5т.$

А в меня була зарплата вчительки. Так стала емiгранткою... Вважаю,що мене виштовхнула корупцiя. Зараз живу за гаслом:

"ЩО ТРАПЛЯ€ТЬСЯ,ВСЕ К КРАЩОМУ!"

.. виходить - "там" зробили безкоштовно? Ну от - уже безсумнівний плюс.

Для мене - безкоштовно. Заради цього i живу далеко вiд рiдних мiсць...

А якщо нема€ куди повертатись?

"НЕ ХЛIБОМ €ДИНИМ.....

Ну. якщо мости спалені- треба терпіти. Доля.

Я навмисне так зробила,бо менi ТРЕБА тут жити.

Звикла до нового життя.