Как там в Ялте погодка нак майские?
7Закрите
все регионы Украины
Более 2000 интересных игр. Играть!
Подача новостей в реальном времени
Популярные станции. Слушать!
Сетевая солнечная станция на 10 кВт
Лента.укр
в реальном времени
Интернет опросы: политика, общество
Вот так вот...и такова селяВи!
я получила массу удовольствия от Крыма в своё время!
Но когда то мы туда всё равно поедим!
Честно? Я скучаю за Крымом. Но моя бандеровско-пролетарская ненависть не позволяет мне сие путешествие....
Да. Я учора подивилась. ех масквічі. А кримчанє так , так , таааак вас ждалі. Цілий рік ждалі, а ви......
ех як же ви їх кинулі.. 
Вот не понимаю вашего сарказма. Нельзя всех под одну гребенку, там полно людей, которые считают себя украинцами и гражданами Украины. А если к нам придут и захватят Киев, тоже будете говорить, что так вам и надо?
До речі-співробітники мої приходили ще тоді , після 16 березня, з круглими глазками- місце реєстрацЬІї у паспорточку з двуглавою курицею було - у кращому випадку- Тула, у гіршому- Хабаровск... Жодних "вопрософ", відповідь була одна"Взял (а) паспорт, закрЬІл (а) рот и уй*буй!!!
Хрен им по всей бороде. Как придут - так в цинковых макинтошах и понесут..
А крысчане сами расею звали.. пусть теперь жрут от пуза
Да в Киеве таких кто Рашу ждет тоже полно и что?
їх кругом пАлно. І у Львові. Але те, що було у Криму- сниться мені досі.
Ничего.... Сидят по норам шо крысы
Кицю, не рівняй! Ти була у Ялті торік, при "референдумі", при всіх подіях? а я була. Все чула, все бачила своїми очима. І обшук тролейбуса у Перевальному, чужі морди з автоматами, ейфорію їхню, погрози відрізати Україну до Дніпра.
Спочатку подумай, потім пиши.
А я все равно не согласна.
Ну и как можно радоваться чужому несчастью?
Чиєму "нещастю"........? ........
....це було щастя!! омріяне не одним "покалєнієм". Долгожданноє. З цілуванням бюлентнів.
Так шта, дєвушка, ви не тово- не пересмикуйте.
Вы можете сказать на 100%, что прям все д одного там ждали этого "счастья"?
Переважна більшість...
Смирні тихоні медсестри як сказились, після окупації зеленими чоловічками...Я була у шоці...Вони не стіснялись бризгать слюнями і клясти, клясти, клясти Україну... за що, за які такі гріхи? неможливо було допитатись у них....Тільки суцільне верещання, якщо не відкриті погрози.
Меншість, що прихала ще у 60-70 роки відбудовувати Крим, плакали і були у розпачі. Навіть мужчини. Вони були чорніше тучі, тільки зітхали...
Ну вот, а вы радуетесь, что им там плохо.
Кицю, їм і БУЛО плохо! Зразу... З перших хвилин. Їм уже хуже не буде, тільки лучче. Вони згодні потерпіти, вони чекають. Мова не про них.
Ти ж усе розумієш. Хто більше всіх горлав "Расія-Расія", ті повинні випити чашу сповна, щоб прозріти. Інакше - не вийде.
Каждый человек важен! Это вас при совке учили, главное государство, пятилетки-планы, а человек никто. Моя речь идет именно о тех людях, про которых вы не желаете думать. И то что у меня есть сострадание...побольше бы его всем и поменьше злобы...
Мой выпускник (лейтенант) - попал по распределению в Севастополь служить (сам родом из Ровно)....женился там....получил служебную квартиру....Дослужил до старлея....началась окуппация в прошлом году...Россияне ему предложили - или уезжай домой в течении двух дней, или оставайся служить у нас (в ВС РФ)....остался.
Через пять месяцев (в августе) его привезли из-под Луганска назад в Севастополь....без ног...Он там был инструктором в лагере боевиков, а наши накрыли лагерь Градами...
Когда вернулся, росс.военные сказали ему - свободен!!!...документов, что ты у нас служишь - нет!....а если ты не военный - освобождай квартиру!....вот и остался без крыши над головой, без работы, без Родины, с маленьким ребёнком (ещё года нет) и женой неработающей.
И тут, дома - все знают ГДЕ он был и почему стал инвалидом.
Кому сочувствовать?
У него был выбор. Он сам его сделал.
У всех нас есть выбор.....предать....или остаться чистым....
И, поэтому - мне не жалко тех, кто громче всех предавал!
це просто слова, красівиє слова.
Тобі треба пережити від'їзд...Інакше - пусті балачки.
бувай здорова.
Зато фашистов нету.
Крым Дза Дза !!!

жаль людей мне местных и жаль, что скорее всего, уже никогда туда не поеду.
Кицюню, НЕ ЖАЛІЙ. Там всі наші харчі, газ, вода і електрика. Незважаючи ні на що. Давайте пожаліємо себе.
Никогда не говори никогда...
Я сказала, что скорее всего никогда)
Когда нибудь поедим....
Соберёмся толпой и айда!!!
спрячь мынтылялку)))
Ага знайнаших