Тому що совість мучає

Може це основна ідея його книги?) глибше мислити просто не виходить)

В чотирьох томах))

Думав редактувати буде складно.

чат прям глави редактує. спочатку він аналізує, потім з ним обговорюємо все що він пропонує, на цій основі я прописую промпт , він робить три варіанта, потім я даю йому ці три віріанта щоб він обрав у другий тур два варіка і нарешті фіналіста. коли глави готові збираю з фіналістів розділи, та сама схема, і потім проганяю цілу книгу для збереження одного стилю, плавності логики і тд.

свій рукопис вже відредактував, залишилось прописати тегі і відправити редактору на фінальну редакцію. ну і обкладинку придумати

і повторити це ще з трьома книгами. трохи складніше бо писав не я, але з кожним автором працюємо індувідуально, збережемо індувіуальний стиль та характер кожного.

писати книгу ваще нескладно, томущо спочатку було куплено два курси як писати

Нічого не гризе людей без совісті.

Бо вона тимчасово приспана…певними силами, якими така людина повністю керована. Але. Ти ж мабуть не бачив, як людина помирає… і що з нею коїться за деякий час до смерті. Що її мучить і гризе… і як важко вона зітхає, щось там передивляючись у напівсвідомому стані… просто рано чи пізно настає такий період, коли виправити щось в житті вже неможливо. І усвідомлювати таке дуже важко.

Хто вона, якщо її нема

Розмова німого з глухим.

Звідки ти знаєш що гризе людину, може жаліє за втраченими можливостями

Є сенс про таке зітхати безпосередньо перед смертю? На будь які можливості вже байдуже. Лише люди з чистою совістю помирають легко.

Цьом)