В мене вмер рідний брат. Це сталося прямо у мій день народження. Я був на роботі. Вся бригада про це дізналась одразу. Я попросив майстера відпустити мене додому. Він хотів не зараховувати цей день до табелю, хоча я відпрацював майже весь день. Який він нафіг друг? За цей день я все ж отримав платню. А з цим майстером мені довелось працювати ще кілька років.

Можливо людина уникає ситуацій які викликають сильний стрес або негативні емоції. тому з обох сторін виникає непорозуміння. суспільна думка у такий ситуації звісно не на боці друга і змушує робити те що він не хоче, але це не означає що ця людина не може бути другом. треба розмовляти

Рома правий. Звісно, буде.

Хз, мій сум лише мій сум

Не треба так зачаровуватись людьми,бо разочаровування руйнуе.Приймати людей можна не ближче.ніж прийняли б сусідів: трошки вони чимось тобі корисні,трошки ти їм.Але ніхто нікому не забовьязаний.так легше жити та чесніше.Не можна пускати до себе дуже-дуже близько .памьятай.що людина одиноко прийшла в цей світ.а також сама з нього йде.

Значит я бы регулярно устраивал спиритические сеансы вызывая дух родного человека и мы бы общались как обычно,а друга,хочу,чтобы это была подруга наказал бы БДСМ-способами:связывание, порка, оттрахивание глубоко в горло и пр.