Точно Людочка, ти неперевершена

Дякую) Це Коцюбинський неперевершений... як стиліст і глибокий, багатогранний майстер слова... Він надовго запам'ятовується саме емоційно. Можна забути сюжет, але якісь моменти засідають в підсвідомості як запахи.

Його я памйятаю щось iнше.

Як чоловik ходив по хатi, та хвилювався за жiнку, а вона здайеться народжувала у сусiднiй кiмнатi, Чи померала. Теж давно було, Але вразило тодi мене дуже сильно.

Не пригадую точнісінько такого. У Коцюбинського є етюд "Цвіт яблуні", там йдеться про смерть дочки.

Це наступне питання чи що?)) "Дорогою ціною" хоч "погортала" віртуально - воно чи ні?

Так)) були колись часи без iнету, доводилось читати книжки)

Я й досі їх так читаю. Рідко коли щось з інтернету.

А зi мною навiть не знаю, що тратилось таке. Я вже протягом двох мiсяцiв кожен день читаю

Похвально. Але я мала на увазі читання паперових книг і електронних (з інету).

Паперовi в мене кiт жере)) Це змусило мене знайти для них мiсце у шафi. Зараз вже невеличка бiблioтека посмоктаних книжок)

Треба було назвати його Читачем)

Так, схоже))) Я мабуть, коли читала, не запам'ятала, що то Коцюбинський.

Я взагалi бiльш менш уважно читати почала з Нечуя-Левицького.

З дитинства пам'ятаю лише у бур'янах i що це Шевченка))