Я була молода дуже. все брала близько до серця

мені здавалось, що лікарі з часом звикають і стають нечутливими до болю і горя інших. Читаючи Вас, усвідомлюю, що таки помиляюсь.

Навищо ти звидти вийшов?

Добре уривки з книжок пересказуєш))

Коханий, той вірш, котрий ти написав для мене в юності, у тебе вкрав якийсь Петрарка.(с)

Почти поверила

Я тобі коли-небудь брехав?

Звичайно :о)

Коли?

Все що ви тут пишете далеко від реальності

Звідки ти знаєш?

Я де правда в відповіді на моє питання тут ?

Все правда.

А ти все тут про себе пишеш на весь світ?

Якщо не хочу щось про себе писать, то просто не пишу. я ж не на всі питання тут відповідаю.

Тоді чому дорікаєш мене? Я теж не все про себе пишу. А ті місця, які залишаються «вільними» заповнюю фантазіями, назло місцевим падлюкам-хейтерам.

Назло місцевим падлюкам-хейтерам (с)

хіба на сміх курям))

Позитивної енергії там немає

Теж не люблю метро, якщо є можливість,то вибираю наземний транспорт.

А на тебе які місця діють депресивно?

Гуртожитки, малосімейки, промзони. Також маленькі містечка типу Миронівки, Каніва, Черкас...

О, цікаво чому...

А на мене, навпаки, великі міста так впливають. Зауважу: не всі і не все в них, але шум і великі натовпи народу, особливо в години пік, дають усвідомлення шаленого темпу сучасного життя, в якому ти губишся, як піщинка, і який спалює твій час у своїй суєті швидко та непомітно...

А мені подобається енергія великого міста

Значить ти ще молода, принаймні душею)) Бо більшість літніх людей цього не люблять. Хоча є винятки, звісно...

Ніколи не любила

Ось. Хоча й живеш у великому місті.

Завжди любила спокійну течію села. Я навіть свята не люблю, бо якщо гостей більше 2-3, то вже напружує

Ти ще у Стрию?

У Верхньому Синьовидному

Я в молодості спокійно ставилася до свят, а тепер теж не люблю.