Вы бы остались вместе с человеком, если бы у Вас к нему осталась только жалость, а любовь прошла? Человек если хороший... и если не появится в тот период в Вашей жизни кто-то другой
- Сонечко Яскраве
- Знайомства, стосунки
- 2023-07-20 21:30
7
нагрев до 300 литров в сутки
Лента.укр
Подача новостей в реальном времени
Сетевая солнечная станция на 10 кВт
в реальном времени
в реальном времени
Популярные станции. Слушать!
Авто, недвижимость, услуги и товары
Доктор Злой
136
Рада Данко
113
ВНВ
101
Марічка
99
Хатаб
79
Night traveler
76
GAEA
72
Юрий South
62
Вірляна
58
It's me Westwi...
57
Кье Беням
47
Zoya
46
KEN ENERGY
44
Циничный Банде...
30
Кудесница *
28
Сью Кучеряшка
24
Камилла Орлова
24
Сид
19
Олег Хмурый
17
Chubchik81
5
Тала Гончарова
2
я лука
0
Не знаю. це ж особиста ситуація.
Я не предаю
Вкотре кажу. Я не розумію, як може пройти любов
Пройшла любов, пов*яли помідори. ))
Те, що твої помідори пов'яли, всі давно зрозуміли)
Її там і не було.
Та отож
Головне у всьому твоєму пасажі "если не появится.. кто-то другой".
Це не жалість до чоловіка, а ставлення до нього, як до запасного аеродрому. І не треба прикриватися моральністю
Просто я вважаю, що якщо з'являється хтось інший, то треба наприкінці вирішувати з ким ти будеш разом. Бо то не чесно буде по відношенню до усіх... Та мабуть новий чоловік теж не стане терпіти що жінка буде жити з минулим чоловіком від жалю.
Але поки немає іншого, то що? Чи треба кидати чоловіка якщо до нього нічого не залишилось окрім співчуття та жалісті
З чого ти взяла, що чоловіку потрібен твій жаль? Може він, як про зради дізнається, вижине тебе в потилицю і буде правий.
Замість того, щоб жити з людиною, яка його не кохає, він може почати пошуки гарної дівчини і бути щасливим. Ти про це не думала?
Я також не розумію твою філософію Ксюша... пристрасть і побут то різні речі, але це треба розуміти і бути готовим до цього і вміти "давати" один одному і трішки своєї душі , окрім тіла
Якщо перед цією людиною в мене є певні зобов*язання (шлюб, діти…), то покинути її не зможу, допоки вона не звільнить мене від цих зобов*язань або не зміняться обставини настільки, що будь-які зобов*язання по відношенню до неї не втратять сенс.
Якщо шкодуєш людину, бо вона стала неповносправною, то це не "жалость", а відповідальність. Чи я не так розумію твоє питання?
Ну, наприклад, чи жила б ти з чоловіком (муж), якщо вже не було в тебе до нього любові як до чоловіка, а лише жалість та співчуття? Не у зв'язку зі станом здоров'я
Ти мені причину озвуч. Просто жалість не виникає на рівному місці
Почему жалось? Человек недееспособный?