Якихось особливих порад не хочу давати. А раптом це не спрацює? Я ходив у звичайному щоденному одязі без будь-яких урочистостей. Наче як на роботу. Ніколи не показував, що я за будь-яку ціну хочу отримати цю посаду. В сутності, так і було. Ніколи не хвилювався, а поводився природно. На питання відповідав чесно та без прикрас. Щодо зарплатні, то завжди приділяв серйозну увагу цьому питанню. Зрештою, влаштовуючись кудись, людина себе продає працедавцеві. А себе слід, якщо вже не любити, то хоча би поважати.

Это у них надо спрашивать,в разных компаниях свои правила. Лично я,когда иду на собеседование,одеваюсь в гранж-стиль:старые потертые джинс с дырочками,прокуренная футболка и беспорядок на голове.Потому что чем меньше они смотрят на внешний вид,тем больше им нужен сотрудник.