Как вам стих написанный чатом GPT? Я попросил его написать какой-то мрачный стих и вот что вышло. По-моему как-то слабенько)
Смерть мерещится на грани,
Наркотиком мозг раскрашен в кровавые тона,
Шприцы, иглы – бесконечный порок,
Любовь погибает на ржавых осколках.
Тени блуждают в темноте,
В заброшенном зале стоит одна фигура,
Призраки бродят вокруг,
Здесь не осталось ни капли надежды.
Ночь затмевает серые небеса,
Все здесь заражено чумой,
Крики в душе, болезнь и страдания,
Мы потеряли себя в этом лабиринте.
Смерть, наркотик, шприцы, иглы,
Любовь превращается в бездну,
Души горят на огне,
Все здесь завершается в одном.
Це - не вірш. Дуже поганий набір слів
На віршик твій «сонет» я напишу,
Щоб оптимізму в нього трохи влити.
Але, сказавши правду, не збрешу:
Вона гірка, хоч медом і полита.
Не вірю я, що наркотичне зілля
Спроможне загасити серця жар,
Бо це душі нещасної безсилля,
Що викидає в прірву Божий дар.
Любов та голка - речі надто різні.
Не однією стежкою ідуть.
Їх вмить небесні хмари грізні
Холодною водою розіллють.
Тому я вибір впевнено зроблю,
Свідомих бо помилок не люблю.
Ну,так себе.Средненько.Тебе понравился стишок?
Ну, так. Набір стверджень без рими та зв’язку. Схоже на крик пораненої душі.
Не складно совсем
Я тоже так думаю.Пока слишком по-детски.
Правда в глаза колет?)
Ты про что?
Он слаб в плане рифмы.
Задай команду - зарифмуй мою жизнь)
Он ответит шуткой,а я задаю только научные вопросы)
Эдгара По почему-то напомнило..
- по чому помідори ?;
- по 130;
- засунь їх собі в сраку;
- не можу. Там вже огірки по 160 !!..
- Тарас, коханий, я вдома;
- ну все, почалось !!! БЛять !!!...