Але ж такої можливості немає і ніколи не буде, тому навіть думати про це не хочу, щоб не було прикро.

Абсолютно все. Відучора твоє питання не виходить з голови. Сьогодні дійшла висновку, що список настільки довгий, що, мабуть, міняла би усе

В далекому минулому - не вийшла би так рано заміж, і не за того чоловіка. Але тоді в мене були б зовсім інші діти )) Багато було помилок, але це моє життя і я сприймаю все це як досвід.

Нічого, інакше то вже був би не я сьогоднішній, а було би казна що але не я.

Справа в тому, що ми думаємо, що, якби ми колись зробили по - іншому, то результат був би таким, я к ми вважаєм. А чи був би він саме таким? Цього вже не перевіриш.Не зважаючи на це, я би дещо переробив. Було в мене таке ,за що картаю себе по сьогодні...Як би воно було не знаю, але для совісті...

У меня целый список косяков.

Нічого. Іноді думаю, що краще б чогось не робила, але потім розумію, що це досвід. Все мене чомусь вчить, щось дає. Я зараз вже не повторю деяких помилок. А якби їх не було в минулому, Я б могла натрапити на них у майбутньому і не знати, як поводитись)

У своєму житті нічого не хочу змінювати...більшисть своїх цілей я досягла...а то чего не сталося, то мабуть не моє або і не дуже хотілося)

Навіть не знаю. Думаю, все йде своїм шляхом. Хоч раніше думала, що якісь вчинки могли б дещо підкорегувати у житті. Тепер маю сумнів..

Згадалася колишня сусідка - лікарка. Вона так прагнула стати лікарем (і саме стоматологом), працювала санітаркою, коли не змогла вступити до медіну, вчилася на підготовчому. Врешті вступила за 5-м разом. Пропрацювала рік, потім дві декретні відпустки, кілька років праці і в неї виникли проблеми з хребтом, терпла права рука. Тобто працювати як стоматолог вона не змогла. Сказала якось: може, доля вказувала мені інший шлях?

Оставила бы девичью фамилию

Як щось міняти у минулому з тим що маємо - діти, внуки, рідня, друзі, співробітники... - нічого не хочу міняти. А зараз змінив би те що пов'язано з війною, з Майбутнім України...

Честно - не знаю...

Не робила би тих помилок, про які потім дуже шкодувала... Але з іншого боку, вони мене дечому навчили.

Багато чого, але я не жалкую ні про що. Я навчилась бути щасливою, маючи те,що маю. Я задоволена своїм життям.

Я б послухала свого Вчителя та пішла б вчитись далі... у медінститут