Ти ж сам не так давно писав: "Усе одно колись помру, то чому не зараз? Що з того, що проживу 30-40 років? Навіть якщо ці роки будуть неймовірно яскравими й сповненими радісними емоціями". Очевидно, альпіністи мислять дещо схоже. Щоправда, вони не сидять на дивані, а все ж наповнюють життя яскравими враженнями, хоч дістаються вони їм досить нелегко. А щодо небезпеки смерті, то як писав Висоцький: "Так лучше, чем от водки и простуд".

Люди хочуть в небо.

Это скрытое желание совершить самоубийство или стать знаменитым,как у

подростковов-зацеперов.Альпинисты,если вдруг погибнут,получают большой бонус.Их замерзшие тела могут пролежать столетиями,прежде чем их найдут,и начнут изучать и гадать кому же они принадлежали.Выходит,что они на втором месте после мощей святых и мумий правителей.

Я не можу їх дивитись. Вразив фільм Еверест, до сліз. А чому люди це роблять? Я їх розумію, не всі ж прагматики... Мають мрію і досягають як можуть. Я таких людей поважаю.