О історія дуже велика.. зараз в суді слухається цивільний позов про поновлення на роботі мого сина, про незаконне звільнення. Виник спір між мною та роботодавцем ( в ході якого, даний чоловік наполягав, що можна було вирішити питання без суда, але я повинна була їм дзвонити, просити та ще куча бреда) хоча у них працює мій син, а не я а ще куча різної муті, балаган. Було бажання тріснути, коли він перейшов на особистості. Це коротко.

Тримайся. У нас третина звільнених тех подали до суду, до сих пір переносять... Другий рік пішов

Ми обовязково добьємся справедливості. Просто власник не очікував, що хтось осмілиться подати на суд. Ми все що можна відсудим, і син сам напише заяву на звільнення. Бажання з такою наволочью працювати у нього немає.

Як мені це знайомо, з приводу відсутності потягу до колективизму я це постійно чую. А саме цікаве, що в субботу наше професійне свято, і всі вирішили, що я навіть не покавую з ними, а тут хоп і не очіковано я погодилася

Що таке "советЫвался"? Ти точно маєш вищу освіту? ))

Я учился в Украине и не обязан на твоем языке писать правильно.Плати путину налоги справно и не отсвечивай.Больше не отвечу.

Якщо вчився в Україні, то якось дивно, що пишеш тут окупантською говіркою. Особливо, зараз. Ти солідарний з окупантами?

Ты ее защищаешь?

Не відхиляйся від питання. Зараз не про це?

Тогда получается ты двуличный.

Повторюю, не відхиляйся від питання. Ти вчився в Україні, але чомусь пишеш окупантською говіркою. Ти солідарний з окупантами?

Я тут миллион раз писал почему пишу российскою.И тебя посылал неоднократно .Забыл?

Я тебе так само посилав і не раз, але зараз не про те. Ти солідарний з окупантами?

Нiц.

Тоді чому пишеш їхньою говіркою?

Есть причина.я описывал.повторяться не хочу.

А чому б не повторити? Що тут поганого? Тим більше, що це ні для кого не секрет.