А как же! Это именно я подсказал Конан Дойлю идею "Пляшущих человечков"

Ни разу. Пришлось гуглить, что это такое.

У нас була своя «криптографія», від елементарної заміни літер цифрами до вигадування різних значків, які знову таки заміняли звичні літери. «Керувала» цим усім дівчина з нашого будинку, дочка нашої вчительки математики. Хоча я з математикою не дружив, але використовував математичні символи для шифрувань охоче. Так ми «листувалися» один з одним, підкидаючи зашифровані листи одне одному в поштову скриньку. Проти нас «шифрувалася» інша команда зі своїми шифрами. Давня та довга історія. ))

Мы тогда такого не видали....